Question

Твир оповидання на тему природа на украинский мови

Answer 1

Природа-це те ,що потрібно берегти і не нехтувати нею. Вона дає нам змогу їсти пити і жити на землі. Я впевнена (впевнений) що люди які нехтують природою пізніше жаліють що так зробили. Кожного дня ми на природі дихаємо живемо і насолоджуємось життям, якщо вона буде забруднена некрасива то ніхто не схоче гуляти і радіти бо наші очі хочуть бачити лише красу природи.
Я вважаю що природу потрібно берегти а ті люди які з нею погано проводились щоби вони побачили по заслугам

Answer 2

Холодним ранком, коли ніч уже почала відступати перед світанком, українська природа ожила. Сонце тихо засміялось, обіймаючи землю лагідними промінцями. Перші пробуджені пташки заспівали пісню привітання, розносячи її в усі сторони.

На попередньому дощі розцвіли неповторні квіти, які змагалися між собою красою та ароматом. Чарівні килими зі свіжоскошених трав зачаровували погляд своїм зеленим відтінком. Вітерець ніжно обіймав кожну стеблинку, танцюючи з ними в невидимому вальсі.

Зорі, що зібралися на вечірньому небі, ніби заграли у польові ігри з місячним сяйвом. Срібними ниточками вони обвивали дерева, створюючи справжню феєричну алею. Звук криків сови надавав ночі таємничості та загадковості.

Потоки річок та струмків розмовляли мовою природи, яку розуміли лише душі, чисті та відкриті. Води говорили про минуле та майбутнє, носячи в собі мудрість та спогади. Вони обіймали українські землі, ніби розписуючи невидиму картину прекрасних пейзажів.

Ліси, які охороняли природний багатство, були джерелом великої гордості українців. Вони зберігали дух століть минулих, історію нації та віддавали у спадщину свою силу майбутнім поколінням. Зелені гілля зіскакували у вирій, забираючи з собою негатив та приносячи у життя радість та спокій.

Природа України була відображенням української душі, її неповторних традицій та культури. Вона вчила бути душі вільними та відкритими, приймати світ незалежно від його відтінків. Кожен момент у спілкуванні з природою ставав мудрістю, від якої неможливо було відмовитися.

Українська природа – це не лише джерело вдихновіння та краси, але й натхнення до дій. Вона показувала, як гармонійно поєднати себе з навколишнім світом, навчала бути лагідними, як промінь сонця, та сильними, як бурхливий потік.

Так, українська природа була справжнім скарбом, який дарувала свою красу і премудрість. Вона неслила в собі відповіді на багато запитань, що хвилювали серця людей. Запам'ятаймо завжди цю величну природу і бережімо її, як найдорожчий скарб, що належить нам всім.