Question

Ребят, нужна помощь! Я знаю, что вы мне поможете! Написати твiр-опис зовнiшостi людини (украинская литература) ​

Answer 1

Ответ:Вiн чарiвно зуспiвае на веснi,

Мов на гiльцi соловейко щебета,

В нього очi тi блакитнi як вода,

В небi ясно вiдзеркалють в джерелi.

В нього марево зелене у лiсах

Заховалося на вiдлиску, тремтить,

Прокатилося в повiтрi вже нема,

Як журавлик все бажання вiдлетить.

В нього сумно бува мовить завiя,

Коли денно, та коли i нiч не спав,

Вiн тремтяче так вустами щось казав,

- Я кохаю тебе...

Мабуть завiлля...

Объяснение:

Этот стих я сочинила только что, если нужно будет сочиню ещё.

Answer 2

Зовнішність людини завжди відображається неповторним характером, що вражає та залишає незабутні сліди в серці тих, хто має щастя зустріти цю особу. Однак, краса не обмежується лише зовнішнім оформленням, але виявляється через глибину та душу людини.

Зустрівши у толпі скупих облич, мої очі притягла особлива жіноча витонченість. Не вражала її зовнішність неймовірними формами або окрасою, але дотик її присутності викликав в мені непередбачувані емоції. У неї були витончені риси обличчя, майже ніжно-порцелянова шкіра, яка відбивала світло, створюючи майстерну гру тіней та контрастів. Лагідний усміх вишукував її обличчя, додавав тепла та м'якості, що пробуджувало почуття безпеки та затишку.

Рафінована грація її рухів, наче легкий танець, створювала враження, що кожен крок має свою музику. Впевненість та гідність в кожному її жесті знаходили відгук у серцях оточуючих, спонукаючи зупинитися та насолодитися цим кратким моментом, яким ніби розділялося час на мить незабутньої прекраси.

Але справжня краса не лише в зовнішньому вигляді, а в тому, як людина веде себе у спілкуванні. У неї було таке особливе вміння прикрасити слова, надати їм вагу та виразність. Кожна фраза, кожен розмірений тон, кожен погляд відображали її внутрішній світ. Це була мова, що розкривала душу та вразила моє серце неповторним ладом.

Справжній шарм її зовнішності полягав в тому, що вона не прагнула виділятися або приховатися. Вона приймала себе такою, якою є, віддавала відчуття тепла та затишку, які завжди були їй властиві. Кожне її рухання, кожен її крок, були творенням мистецтва, що відтворювало красу душі.

Так, зовнішність може приваблювати та вражати на перший погляд, але справжня краса виявляється у душі людини. І ця неповторна жінка, яку я мав щастя зустріти, показала мені, наскільки сильно та чарівно може промовляти краса, яка випромінює зсередини.