Question

Повідомлення про життя і творчість Івана Картенка-карого

Answer 1

Ответ:

Народився 17 вересня 1845р. в родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку.

Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, з 1859 р. працював писарчуком станового пристава в містечку Мала Виска, пізніше — канцеляристом міської управи.

У 1864р. на службі в повітовому суді.

У 1865р. переїхав до Єлисаветграда, де працював столоначальником повітового поліцейського управління, брав участь у аматорських виставах О.Тарковського, став членом нелегального народовольського гуртка Опанаса Михалевича.

У 1870 р. одружився з Надією Карлівною Тарковською. Мав 7 дітей.

У 1881р. втратив дружину Надію, наступного року померла дочка Галина.

У 1883р. в альманасі «Рада» надрукував оповідання «Новобранець», підписане псевдонімом Гнат Карий. За неблагонадійність був звільнений із посади секретаря поліції. Вступив до театральної трупи М.Старицького.

У 1883р. одружився з Софією Дітковською, хористкою трупи М.Старицького.

У 1884р. заарештований і засланий до Новочеркаська.

У 1886р. у Херсоні вийшов перший «Збірник драматичних творів» І.Карпенка-Карого.

У 1888р. вступив до трупи свого брата Миколи Садовського, пізніше — до трупи іншого брата — Панаса Саксаганського.

У 1890р. вступив до товариства українських артистів, написав комедію «Сто тисяч».

1900–1904 — створив власну трупу.

15 вересня 1907 року Карпенко-Карий помер після тяжкої хвороби у Берліні, куди їздив на лікування.

П’єси:

Бурлака (1883)

Безталанна (1884)

Бондарівна (1884)

Розумний і дурень (1885)

Наймичка (1885)

Мартин Боруля (1886)

Гроші (1889)

Сто тисяч (1889)

Батькова казка (1892)

Паливода XVIII століття (1893)

Лиха іскра поле спалить і сама щезне (1895)

Понад Дніпром (1897)

Чумаки (1897)

Сава Чалий (1899)

Хазяїн (1900)

Гандзя (1902)

Суета (1903)

Житейськеє море (1904)

Answer 2

Іван Карпович Картенко-Карий (справжнє прізвище – Картавенко) – український поет, письменник, громадський діяч та художник, який жив у кінці 19-го та на початку 20-го століття. Народився 27 вересня 1845 року в місті Біла Церква, що знаходиться на території сучасної України, і помер 5 вересня 1907 року у Санкт-Петербурзі.

Іван Карпович відомий своїм яскравим літературним стилем, який відзначається емоційністю, ліричністю та глибокою патріотичною спрямованістю. Він залишив значний внесок у розвиток української літератури, а також висвітлення української національної історії та культури.

Творчість Івана Картенка-Карого була різноманітною. Він був автором багатьох поетичних збірок, есеїв, літературних статей та листів. Його поезія була наповнена патріотизмом, глибокими почуттями до рідного краю та рідної мови. Він також висвітлював соціальні проблеми та долю простих людей у своїх творах.

Особливу популярність здобув цикл поезій "Гомін", в якому автор оспівував красу та природні багатства України. Цей цикл вважається одним із шедеврів української літератури.

Помітним внеском Івана Картенка-Карого в літературний процес була також його редакційна діяльність. Він був співредактором і видавцем журналу "Русалка Дністрова", де публікувалися твори українських письменників.

Картенко-Карий також був активним учасником громадського життя та просвітницької діяльності. Він підтримував українську культуру, мистецтво та мову, а також виступав за національні права та незалежність України.

Спадщина Івана Картенка-Карого живе і досі, а його твори залишаються пам'ятником української літератури, що спонукає читачів до глибоких роздумів про історію та національну ідентичність.