Question

ОЧЕНЬ СРОЧНО ПОМОГИТЕ ДАЮ 50 БАЛОВ Твір на тему: "Алегоричні образи в оповіданні В. Дрозда „Білий кінь Шептало“ даю 50 б

Answer 1

Ответ:

Мистецька якість художніх творів розглядається як гармонійне поєднання змісту і форми. Правдивість і глибина зображення життя практично зливаються в єдине поняття. Яскравим прикладом нових творів є оповідання “Білий кінь Шептало”. Основну увагу варто сконцентрувати на образах і засобах їх творення, зокрема на алегорії, яка пронизує весь твір і допомагає читачеві зрозуміти, хто є хто. Головний герой оповідання – білий кінь Шептало, в алегоричному образі якого письменник втілює суперечливу особу періоду “застою”. Шептало часто згадує своє дитинство, коли разом із матір’ю “бігав зеленими розореними дорогами, зазирав у зелені сутінки хащ, заходив по коліна в жовтогарячі лісові ромашки… “. Ті роки “пахли молоком і конюшиною”

Білий кінь потрапив до “бригадного стовпища”, яке сприймається нами як натовп безликих персоналій. Вони разом ходять на водопій, разом їдять сіно, здебільшого мовчки виконують усі вказівки Степана. Лише іноді голосно про щось говорять. Проте Шепталові це не цікаво. Більше того, він переконаний, що потрапив до стайні тільки завдяки якомусь випадку, химерній долі. Кінь – гордовитий, здебільшого мовчазний. Степан ставиться до нього з повагою.

Минає час, і в коня все частіше з’являються думки про те, “що люди рано чи пізно його зламають” (Степан дозволяє собі бити білого красеня!). Шептало втрачає своє “я” і переконує себе в тому, що до всього треба звикати, що “супроти вітру не побіжиш, то краще, розумніше” прикидатися скореним, а вільним бути лише в душі. Він боїться, щоб люди не побачили фальші в його поведінці, не помітили брехливої покірності, тому й тягне голоблі.

Повага до себе, відчуття свого “я”, твердість характеру виявляються тоді, коли “хлопчисько чіпкими руками пригнув голову коня, спритно накинув недогнуздок і владно сіпнув до себе”. Протестуючи проти приниження (а воля в душі істоти росла і ширилась!), кінь “з нечуваною силою шарпнувся, вирвав кінець повода, дико звівся на ноги й побіг так, як, здається, ніколи”. І ось він на волі. Використовуючи такий художній засіб, як нагромадження дієслів, письменник вводить у текст міні-описи довкілля, що поглиблює психологічну характеристику того, хто відчув волю: “небо над Шептало напнулося, тріснуло навпіл; трави заворожили його своєю духмяністю”; через якусь мить він побачив у воді “чисту, прекрасну білизну”. Вир думок, спогадів… Але ось пішов дощ, й емоції кудись зникли. Кінь не біг, не йшов, а плівся туди, до стійбища.

Гірка радість засмутила його. Він не хотів бути білим конем, а тому шубовснувся в калюжу і став сірим. Як усі!

Чим ближче він підходив до стайні, тим більшим було його бажання побачити Степана, відчути на собі тріск батога…

Стайня (алегоричний образ тогочасної системи) кликала його до себе. Шептало підійшов ближче, почув дружний храп коней, засунув голову в огорожу стайні й почав дрімати…

Answer 2

Звісно, я готовий допомогти вам з твором на дану тему.

Алегорія є однією з найцікавіших літературних прийомів, коли автор використовує символічні образи та сюжетні лінії для вираження глибоких філософських, моральних або соціокультурних ідей. Одним із чудових прикладів використання алегорії є оповідання Валерія Дрозда "Білий кінь Шептало".

У цьому оповіданні автор використовує алегоричний підхід, де різні образи та символи представляють глибокі значення і навіть можуть інтерпретуватися в різних контекстах. Головний образ оповідання – білий кінь Шептало – може розглядатися на рівні символів та алегорій.

Білий кінь Шептало може втілювати декілька аспектів. З одного боку, він може бути уособленням чистоти, невинності та доброти. Кінь утілює непорушність ідеалів, які наша людина здатна створити, і що навіть у складних умовах він може зберегтися. Водночас, "Шептало" у назві може вказувати на прихований голос, підказки, що можуть надходити до нас зсередини, від нашої сумлінності, і вказувати на важливість слухати ці внутрішні позивні.

Сюжет оповідання також має алегоричні нотки. Подорож головного героя через різні етапи життя та його зіткнення з різними перешкодами може символізувати людський шлях до мудрості і самопізнання. Пригоди та випробування, які він зустрічає, можуть бути інтерпретовані як внутрішні боротьби і пошуки сенсу життя.

Отже, оповідання Валерія Дрозда "Білий кінь Шептало" може розглядатися як алегорія, в якій образи та сюжетні елементи служать символами глибоких філософських ідей та позитивних цінностей. Це дозволяє читачеві бачити побачити не лише поверхневий сюжет, але й поглибитися у світ символів та алегорій, що розкриваються на більшому плані.