Question

9. Вогонь помсти в душі Колодуба викликали слова... твір ніч перед боєм

Answer 1

Ответ:....слова діді Савки

Объяс.нение:

Answer 2

У пітьмі степу летіли зірки, наче загублені мрії, вітер шепотів з невидимими деревами, а місяць освітлював безмежну просторінь. Ніч була сповнена напруженням та очікуванням – ніч перед боєм.

Колодуб стояв на варті, його серце билося в такт тривозі та військовому ритму. Вогонь помсти палахкотів у його душі, жадаючи віддати кожному ворогові те, що вони заслужили. Він думав про минуле, про свою рідну землю, яку вони намагалися захистити. Слова ментора звучали у його голові: "Сила полягає не лише в м'язах, але й у розумі, вірі та рішучості".

Перед очима він мав обличчя своїх товаришів, які стояли поруч, готові віддати свої життя заради загальної справи. І слова, які вони обіцяли один одному – залишити нікого на полі бою, не відступити, доки не відсунуть назад ворожий загін.

Але з кожною хвилиною нічі, коли зорі пливли небесним морем, коли вітер грав мелодію невидимих сил, Колодуб відчував, як його помста поступово тліє, перетворюючись на щось глибше – на бажання захистити своїх, на дорогу до перемоги, яка мала бути більше, ніж просто своєрідним відплатою.

Ніч перед боєм була сповнена мішаною палкої рішучості та сумнівів, надії та страху. Вогонь помсти погасав, залишаючи місце вірі в перемогу і усвідомленню, що те, чому вони присвятили свої життя, більше, ніж просто слова чи почуття – це була мета, яка світила, як зірка на небосхилі.

І коли ранок освітив землю першими променями, Колодуб та його товариші стали в ряди, готові вступити в найважчий бій. Бо їхнє слово стало клятвою, а їхня душа заповітом.