Question

"Краса природи і краса душі людської" твір мініатюра 5 клас.

Answer 1

Ответ:

Є чимало таємничої чарівності в творіннях природи. Незлічимі природні багатства всього світу. Багатоводні річки, безкраї ліси, високі гори, родючі поля, безцінні скарби надр. Але найголовніше багатство – це люди. Чудові люди, справжні творці людського щастя.

Який прекрасний світ, в якому я живу! І восени, і взимку, і навесні, і влітку – в усі пори року земля дивовижна. Берізками можна милуватися нескінченно. Важко навіть сказати, коли вони бувають красивіше – навесні або влітку, восени або взимку? Березам однаково йде і алмазний зимовий убір, і золота парча осені. А які гарні вони навесні в зеленому вбранні! Світло, що випромінюється березами, здатне обігріти змерзлу душу. Скільки пісень про них складено, скільки віршів написано, і все мало! У кожної людини знаходяться для цієї красуні свої задушевні, часом несподівані слова.Сонце давнє, як світ. Воно сходить щодня і несе з собою світло і життя. Коли в сонячний ранок влітку підеш до лісу, то на полях, в траві, видно алмази. Всі ці алмази блищать і переливаються на сонці різними кольорами – і жовтим, і червоним, і синім. Коли підійдеш ближче і розгледиш, що це таке, то побачиш, що це краплі роси зібралися в листах трави і блищать на сонці.

Объяснение:

Answer 2

Краса природи і краса душі людської

Природа навколо нас завжди вражає своєю неперевершеною красою. Від височенних гір до маленьких квітів у траві – кожен куточок землі має свою особливу вроду. Щоразу, коли я виходжу на прогулянку, мої очі зачаровуються безмежними просторами неба, барвами падаючого листя восени, таємничістю лісів та блиском ранкової роси на травичці.

Проте, я впевнений, що краса природи нічого не коштує порівняно з красою душі людської. Доброта, щирість, великодушність – ось ті риси, які роблять нас дійсно красивими. Коли ми допомагаємо іншим, коли робимо добрі справи без підстав, коли маємо здатність подарувати усмішку, то наша душа сяє ще яскравіше, ніж найяскравіші квіти на лузі.

Але якби ми змогли поєднати ці дві форми краси – природи і душі людської – що б могло вийти? Можливо, це було б схоже на ранковий сон, де небо голубе як очі доброзичливої людини, а сонце світить так яскраво, ніби це щасливий посмішка дитини. Квіти віддавали б свою ароматну ніжність, неначе ми ділилися своєю теплотою з оточуючими. Ріки і струмки б плили спокійно, символізуючи глибоку гармонію у душах людей.

Отже, краса природи і краса душі людської – дві взаємопов'язані реальності, які можуть доповнювати одна одну. І нехай наші дії, наші слова і наші думки будуть завжди носити в собі цю неперевершену красу, яка робить світ кращим місцем для життя.