Вопрос задан 06.07.2023 в 02:43. Предмет Українська література. Спрашивает Трошко Никита.

Нужно написать Твір-мініатюра «Мої поради Сашкові» по твору «Сіроманець», ответьте пожалуйста,

это срочно
0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Raud Angelina.

Ответ:

Це був найстаріший вовк у світі, гроза місцевих лісів, який наводив жах на людей і тварин. Його прозвали Сіроманець, адже відомо, що це постійний епітет сірого вовка в народних казках.

Сіроманець упродовж тривалого часу був вожаком зграї, і йому корилися усі вов­ки. А тепер він зістарівся, осліп, заслаб, хоча залишився так само нескореним, як і раніше. Був у нього давній ворог серед людей — Чепіжний. Колись давно Сірома­нець украв у нього козу і з’їв її. Все-таки він звір хижий, йому їсти треба. А Чепіж­ний затаїв зло на вовка і понад усе бажав вбити Сіроманця. Він і ями копав на ньо­го по лісосмугах, і полював на нього. Хоча люди теж вчинили жорстоко з вовком, перебивши його зграю і вовченят. От і залишився Сіроманець самотнім на старість.

Жив у селі хлопчик Сашко, який полюбив Сіроманця, навіть не бачивши тва­рину. Ось саме він і став найкращим другом старого вовка. Він підгодовував вов­ка, розмовляв з ним, гладив по шиї. І той поводився мирно, відчуваючи доброту хлопця. Саме Сашко виручив Сіроманця з біди, коли той упав у яму. Упіймав таки його Чепіжний і кинув до кузні. Таємно, вночі, пробрався хлопець до куз­ні і перерізав брезентовий пояс, яким зв’язали вовкові лапи. А вранці Сіроманець утік від своїх переслідувачів.

Потім він ще довго і далеко біг, тікаючи від злих людей. Ледве не замерз у сні­гу, якби не льотчики, які знайшли і відігріли вовка. Там він знайшов ще одного друга — хлопчика Андрійка.

А Сашко сумував за сірим товаришем, увесь час думав про нього. Сіроманця теж тягло у рідні краї, і він вирішив повернутися. Сашко був дуже радий знову побачити друга. Хлопець навіть вирішив відвезти вовка до Одеси на операцію, але той злякався міського гамору і втік.

Сіроманець прийшов у Сашкове село. Прийшов помирати. Він вільно ходив селом, але люди були в полі, тому вбити його ніхто не зміг. Тоді вовк пішов у поле, ліг на спину і помер на рідній землі. В останньому своему маренні згадував Сіроманець свого маленького друга Сашка, і невпинно лунав в його вухах рід­ний голос: «А ти думав, вовчику, як? Ти думав, що це нам уже кінець з тобою?..»

Такий трагічний кінець історії про дружбу хлопчика Сашка і Сіроманця. Ви­являється, що вовк, якого усі боялися, може бути добрим і вірним. Чому? Просто він добром відповідав на добро. Ця захоплююча і сумна історія змушує задумати­ся над тим, що між людиною і природою може існувати гармонія. Бо людина теж є витвором природи. Але вона сильніша, бо має зброю, яку часто використовує проти усього живого.

Мабуть, усім нам, людям, слід замислитися про наше ставлення до природи. І спонукає до цього оповідання М. Вінграновського «Сіроманець».

Объяснение:

поставили 12 б

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Звісно, я готовий допомогти. Але для початку, можливо, ви можете надати більше контексту щодо того, хто такий Сашко та які поради ви хочете дати на основі твору "Сіроманець"? Це допоможе мені краще розібратися в завданні та надати більш конкретну допомогу.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос