Question

Твір роздум на тему Мої роздуми під час читання Лесі Українки і Тараса Шевченка

Answer 1

Ответ:

  Про що я думаю коли я читаю двох видатних письменників, громадських діячів, яких знає кожен українець з раннього дитинства. На перший погляд, вони абсолютно різні за будь-яким критерієм: періоду і місцем проживання, обставинам, при яких почали творчу діяльність, стилю творів, характерам. Світ побачив творчість Тараса Григоровича на кілька десятиліть раніше, ніж Лесі Українки. Великий Кобзар ріс кріпаком, став сиротою в дитинстві і жив скромно, а Леся була вільною від народження і мала велику, досить заможну сім'ю. Що ж насправді я вувствую коли читаю з невераятни твори?

Тому, хто знайомий з творчістю обох, помітний загальний провідний мотив захоплення батьківщиною і мотив незламної віри в силу волі. Леся Українка боролася з важкою хворобою за життя, Шевченко відстоював власні переконання, особисту свободу. я відчуваю що і він, і вона могли провести життя зовсім інакше, не намагаючись проявити себе в літературі. Адже Шевченкова спадщина, окрім літературних творів, налічує кілька десятків малярних ескізів та повноцінних картин. Але головне - у віршах і поемах.

Леся Українка була більш схильна описувати красу природи, в першу чергу рідного краю. Важливе місце в її творчості займає опис власної боротьби з хворобою, бажання жити. Я вважаю, що ця горда жінка до останнього вірила в краще, не здавалася і була прикладом для інших.

Я думаю, хоча і тематика дещо відрізнялася, але кожен з них намагався висловити свою життєву позицію таким чином. Висновок тут очевидний: сенс життя двох видатних людей полягав у їхній творчості. а також в ув'язненні я хотіла б сказати що я шалено

Объяснение:

Answer 2

Читаючи твори Лесі Українки і Тараса Шевченка, я завжди відчуваю, що вони залишили глибокий слід у моєму роздумі та серці. Ці два видатних українських поети внесли вагомий внесок у розвиток національної літератури і культури, а їх твори мають надзвичайну силу і актуальність навіть у сучасному світі.

Читаючи Лесю Українку, я завжди захоплююся її виразною мовою та глибокими філософськими роздумами. Вона була не лише поетесою, але й активною громадською діячкою, яка боролася за права жінок та український національний рух. Її твори, такі як "Лісова пісня", "На крилах пісні", "Маруся Чурай", завжди надихають мене на самовдосконалення та боротьбу за правду і справедливість.

Тарас Шевченко, звісно, є символом українського національного відродження. Він був великим генієм, маляром, поетом і громадським діячем. Його поезія, як "Заповіт", "Кавказ", "І мертвим, і живим, і ненародженим...", відзначається високим патріотизмом і вірою в справедливість. Читаючи Шевченка, я завжди думаю про його важливий внесок у боротьбу за права українського народу та його вічний спадок для всіх українців.

Мої роздуми під час читання творів цих двох великих поетів не обмежуються лише захопленням їхнім талантом і майстерністю. Вони спонукають мене думати про історію свого народу, про те, які високі цінності і ідеали були важливими для Лесі Українки і Тараса Шевченка, і як вони залишаються актуальними і сьогодні.

Ці поети навчають мене бути гідним громадянином своєї країни, боротися за права та гідність людини, бути вірними ідеалам свободи і справедливості. Їхні твори нагадують мені про важливість патріотизму і національної гідності, про те, що українці завжди мали і матимуть свій особливий шлях у світі.

Отже, читання творів Лесі Українки і Тараса Шевченка завжди викликає в мені глибокі роздуми про сенс життя, любов до рідної землі та відповідальність перед майбутніми поколіннями. Їхні твори не просто слів і рим, а справжні джерела натхнення та мудрості, які супроводжують мене на шляху життя.