Question

Переказ кульмінаційного моменту в повісті гуси лебеді летять ​

Answer 1

Ответ:

Іноді я замислююсь над тим, що, ставши дорослим, обов’язково буду згадувати своє дитинство. А раптом стану відомим письменником чи режисером? Чи є в моєму житті щось цікаве, про що можна розповісти через 20, 30 років? Може, напишу книжку про літні подорожі до Криму? А може, про наші з друзями пригоди? А можливо, зняти фільм про шкільні будні, адже і в них є чимало веселого? Гадаєте, це буде нікому нецікаво? А ось у повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять». яку ми нещодавно вивчали на уроках української літератури, автор дуже цікаво розповів про своє дитинство, взаємини з однолітками та дорослими.

Оповідь у творі веде головний герой — хлопчик Михайлик. Твір автобіографічний, тому можна вважати, що Михайлик — це сам Михайло Стельмах. Дитинство письменника припало на нелегкі 20-ті роки XX століття, коли відбувалося становлення нової держави, яке супроводжували холод, голод і злидні. Михайлик розповідає про своє життя й переживання, про своє ставлення до всього, що він бачить навколо, свідком й учасником чого доводиться бути йому самому. Образ Михайлика розкривається різними засобами: це і самохарактеристика, і розповідь інших про вчинки героя, про ставлення до нього батьків, дядька Себастьіна тощо. Михайлик дуже любить казки та легенди, які розповідають йому дідусь Дем’ян та бабуся. Мабуть, тому світ навколо іноді здається хлопцю чарівною казкою: зорі у високому небі, запах жита в полі та різних трав у лісі, перепілка в житі й дятел на старій груші. Хлопець шанує й оберігає природу, тонко відчуває її красу.

З великою любов’ю та пошаною герой описує людей, які прищепили йому любов до праці, книги, добра й краси в житті: це батько та мати, бабуся з дідусем, дядько Себастьян. Ці неосвічені, бідні люди мали найголовніше — великі душі й добрі серця. Ми розуміємо, що саме родина сформувала з хлопця чесну, працьовиту, порядну людину, а нестатки навчили співчувати чужому горю (пригадаймо хоча б епізод, коли Михайлик допомагає голодній жінці з дитиною, віддаючи їм гарбузове насіння).

Михайлик — допитлива дитина, любить навчатися, читати. Він перечитував усе, що тільки потрапляло під руку, навіть прочитав книжку з дивною назвою «Космографія». Згодом і сам вирішує стати письменником. Спочатку Михайлик багато перечитав книжок, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам захотів писати.

У повісті так багато добра і краси, що читається вона на одному диханні. А ще зачаровує барвиста мова. Я ніколи не забуду афоризму з твору, який характеризує складність життя: «Сто друзів — це мало, а один ворог — це багато». «Прямо над нашою хатою пролітають лебеді». — такпочинається повість. Цим образом вона й завершується. Гуси-лебеді — своєрідний символ дитинства, який осяює все доросле життя людини: «Гуси-лебеді летять … над моїм дитинством, … над моїм життям!».

Объяснение:

ну это не точно

Answer 2

Кульмінаційний момент у повісті "Гуси лебеді летять" настає, коли головні персонажі - гуси і лебеді - піднімаються в повітря для свого великого перельоту на південний захід. За підтримки вітрів і своїх навичок вони формують велике формацію, що допомагає їм ефективно перетнути великі відстані. Під час цього моменту гуси і лебеді демонструють свою сили і вміння працювати як команда.

У цей момент повісті читачі можуть відчути піднесення та емоційне зближення головних героїв. Кульмінаційний момент відображає силу спільної дії та природну вродливість перельоту, а також символізує долю і природну гармонію природи.