Question

Твір на тему Світ дитячої душі за повістю гуси лебідь летять

Answer 1

Ответ:

Серед багатьох творів Михайла Стельмаха окремо стоять дві повісті — "Гуси-лебеді летять", "Щедрий вечір". Автобіографічні за своїм змістом, вони передають ту атмосферу, в якій зростав і формувався маленький Михайлик, розкривають таємниці його дитячих переживань і мрій.

Ми бачимо героя у звичайних щоденних клопотах сільської людини: він пасе конячину, збирає гриби, ягоди, допомагає батькам по господарству. Але життя його не можна назвати сірим і буденним. У світі дитинства хлопчика неначе злились в одне два начала: казкове і реальне. Так і зростає він серед чудової загадкової природи, вірячи й не вірячи в таємницю жарптиці, виглядаючи по садках і левадах літо, яке залишає по собі то розквітлі суниці, то стиглі вишні. Михайлик — непосидючий, бешкетливий, і, разом з тим, доброзичливий і чуйний. Є в Михайлика і ще одна риса, яка виділяє його з-поміж інших дітей : "слабість" або "дурість", за словами односельців невситима — жага до читання. Михайлик читає все підряд, що не встигли докурити в "селі". Заради можливості читати він терпить багато прикростей: і нарікання матері, і глузування інших дітей. Але той потяг до знань не залишився марним: Михайлик із задоволенням і успіхом учиться в школі. Вражає розповідь його про батькову кирею. В ній носив його батько до школи взимку, коли Михайлик не мав взуття, "я мало не заплакав і з жалю, і з тієї радості, що батько не дасть мені покинути науку".

Із вдячністю згадує Михайло Панасович про всю свою сім'ю. Неосвічені, бідні люди мали красиві шляхетні душі. "Мати перша в світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман", "вона першою показала, як плаче од радості дерево, коли надходить весна". З особливою теплотою говорить Стельмах і про свої діда й бабу. "Жодна крихітка житейського бруду не виповзла з двору моїх дідів, недобре слово з їхніх вуст не торкнулась жодної людини".

Объяснение:

Дивись сама я брала з інтернету собі

Answer 2

Світ дитячої душі за повістю "Гуси-лебеді летять"

Повість "Гуси-лебеді летять" - це твір, який зачаровує своєю ніжністю і чарівністю. Ця історія про дружбу, співчуття і віру в дива. Вона розкриває перед нами світ дитячої душі, яка завжди вірить у найкраще і готова відкрити серце для добра.

У цій повісті головною героїнею є дівчинка на ім'я Маша. Вона живе в невеликому селі і одного разу, гуляючи біля річки, вона помічає групу гусей, які готуються вирушити у подорож на південні краї. Один з гусей, на відміну від інших, не може летіти через травму. Маша вирішує допомогти йому і забирає його додому.

Ця історія дозволяє нам поглянути на світ очима дитини. Маша вірить, що зусиллями і її допомогою гусь зможе вилікувати свою травму і летіти разом з іншими. Вона прикладає всі зусилля, щоб допомогти гусеняті відновити здоров'я. Вона годує його, лікує, і навіть вчить літати. Її віра в те, що дива можливі, надихає інших села.

Повість "Гуси-лебеді летять" навчає нас важливим життєвим цінностям. Вона нагадує нам про важливість допомоги і співчуття до інших. Вона показує, що діти можуть мати великий вплив на світ, коли вони вірять у себе і свої можливості.

У світі дитячої душі немає місця для цинізму і песимізму. Там завжди є місце для надії, добра і віри в дива. Повість "Гуси-лебеді летять" нагадує нам, що ми всі можемо зберегти цей світ у своїх серцях і дарувати його іншим, навчаючи їх вірити у чудеса та робити добро.

Тож нехай ця чарівна повість надихає нас зберігати світ дитячої душі у собі і навколо, вірити в найкраще і завжди допомагати тим, хто потребує нашої допомоги, як Маша допомогла гусеняті.