Вопрос задан 27.06.2023 в 14:14. Предмет Українська література. Спрашивает Кузнецов Роман.

Написати твір-роздум "Чи завжди сміливі мають щастя?" по творові І.Багряного "Тигролови".

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Гончарова Наташа.

Ответ:У житті людини іноді настає така мить, коли виникає бажання зупинити щоденний рух подій та замислитися над сенсом усього, що відбувається навкруги й у власній душі. Світом правлять дві сили — сили Зла і сили Добра. Не тільки світ є ареною боротьби цих стихій, найзапекліша і найголовніша війна відбувається в кожному з нас.

Від народження всі люди рівні. Мені до вподоби це християнське твердження, особливо коли я зрозумів його справжню суть. З першого погляду видається, що люди аж ніяк не можуть бути рівними: тисячі народжуються із фізичними вадами. Комусь вже з перших днів дарується влада, сила, гроші, а комусь — незмиримі страждання, злидні, розчарування. Але всі ми народжуємося Людьми! Ми маємо право залишатися людьми за будь-яких життєвих умов, ми повинні утверджувати своє право бути людьми на землі.

Проблема в тому, що для цього потрібна неабияка сміливість. Тільки від людини залежить, що в ній самій переможе — Добро чи Зло. Тільки від людини залежить, чи подолає Добро одвічне Зло, що панує у світі. А для цього потрібна неабияка сила і сміливість духу. Головний герой роману І. Багряного "Тигролови" належить до тієї когорти сміливців, які попри всі життєві негаразди кожним своїм вчинком, кожною своєю думкою утверджували право бути людиною.

Григорій Многогрішний, як і мільйони його співвітчизників, міг пристосуватися до обставин, жити тихо й затишно, робити кар'єру — і не помічати, що навколо коїться лихо. Але суть у тому, що він не був пересічним громадянином. Він не міг вдовольнитися статусом раба. Він не міг вдовольнитися малесеньким щастям для себе самого. Він прагнув щастя для свого "нещасного краю і народу": "І я втік з ешелону. Вони мене везли з України на каторгу, на повільну смерть, і берегли, як пси. А я втік. Вистрибнув на ходу зі скаженого поїзда, — стрибнув у ніч, у смерть, на щастя. І я мав щастя..." Ми розуміємо, що стрибок Григорія — це не просто стрибок зі "скаженого поїзда", це сміливий протест проти всієї системи, яка пригнічувала і нищила непокірних і вільних духом. Він хотів жити, але жити гідно: "Краще вмерти, біжучи, ніж жити гниючи".

Объяснение:

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Чи завжди сміливі мають щастя? Це питання завжди хвилювало людей, адже життя призводить до найрізноманітніших ситуацій, і важливо розуміти, чи смілість завжди гарантує успіх і щастя. Щоб відповісти на це запитання, давайте звернемося до твору Івана Багряного "Тигролови".

У цьому творі ми зустрічаємо головного героя, Федора Самсоновича Голованя, який відзначається надзвичайною сміливістю та відвагою. Він вирішує полювати на тигра, найнебезпечнішу тварину в індійському джунглях. Ця подорож на межі життя і смерті стає випробуванням для Голованя та його товаришів. Автор чудово передає напругу та небезпеку цього моменту. Головань із великою сміливістю та відвагою ризикує життям, намагаючись здолати тигра.

Проте, чи принесла ця сміливість йому щастя? Сюжет твору відповідає на це питання навіть не через події, що відбуваються в самому оповіданні, а через глибокий психологічний конфлікт, який відбувається в думках головного героя.

Федір Головань, перемігши тигра, розуміє, що ця победа нічого не змінила в його житті. Він не здобув жодної нової радості або внутрішньої гармонії. Його сміливість і відвага стали пустими емоціями, і він розуміє, що втратив багато важливого в своєму житті через цю одну подію. Здавалося б, сміливість принесла йому славу і визнання, але вона також забрала в нього спокій і розбиту родину.

Таким чином, "Тигролови" Івана Багряного надають можливість задуматися над питанням, чи завжди сміливі мають щастя. Головний герой, хоч і був сміливим, втратив більше, ніж отримав. Ця історія нагадує нам, що справжнє щастя не завжди залежить від відваги і ризику, а від розумних рішень та збалансованого життя.

Таким чином, можна сказати, що сміливість сама по собі не гарантує щастя. Щастя вимагає глибокого розуміння, балансу і врахування інших аспектів життя, окрім сміливості.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос