Question

“Кому з персонажів належать слова?” із повісті Міхайла Стельмаха Гуси-лебеді летять “Сто друзів – це мало, один ворог – цебагато!”“Святий дух з нами! І що це за хлопець!Знову припав до чогось, наче замовлений..””Тепер головне – свіжа сорочка і чистасовість””…скресне крига на ріках та озерах,розмерзнеться сік у деревах, прокинеться гріму хмарах, а сонце своїми ключами відімкнеземлю”5.”Знаєш, чому сойка ніяк не долетить довирію? Бо в неї в голові немає однієї клепки…””Сніг не сніг, вчитися треба. Підемо,Михайле, до школи””Почекай пуцьвірінку! Дай подивлюся, що втебе за насіння! Нічого, лускати, натурально,можна…””Хай тобі, дитино, завжди, завжди добребуде поміж людьми””Може, щось таки буде, ви не дуже кріпкожуріться мною””Бо хто й пособить у світі бідному чоловіку,хто дасть йому скибку хлібу чи ложку борщу..?””Хмари йдуть на нас, громи обвалюютьсянад нами, блискавки падають перед нами і занами, а ми собі оремо та оремо поле””Будеш іти межи люди і вибивати іскри…”

Answer 1

Відповідь:

“Сто друзів – це мало, один ворог – це  багато!”  - так сказав дідусь Михайлика про Юхрима Бабенка

“Святий дух з нами! І що це за хлопець!  Знову припав до чогось, наче замовлений..”  - так гримала мати на Михайлика, коли він, забувши про все на світі, припадав до книжки

”Тепер головне – свіжа сорочка і чиста  совість”  - так сказав батько Михайлика, коли він зажурився як без чобіт по снігу йти до школи

”…скресне крига на ріках та озерах,  розмерзнеться сік у деревах, прокинеться грім  у хмарах, а сонце своїми ключами відімкне  землю”  - так дідусь Михайлика казав, коли над хатою пролітали лебеді

 ”Знаєш, чому сойка ніяк не долетить до  вирію? Бо в неї в голові немає однієї клепки…”  - так казав друг Михайлика, сусідський хлопчина Петро Шевчик

”Сніг не сніг, вчитися треба. Підемо, Михайле, до школи”  - так сказав батько Михайлика, коли поніс його на руках до школи

”Почекай пуцьвірінку! Дай подивлюся, що в  тебе за насіння! Нічого, лускати, натурально,  можна…”  - так казав Юхрим Бабенко до Михайлика, коли той приніс йому за книжку насіння

”Хай тобі, дитино, завжди, завжди добре  буде поміж людьми”  - так казала жінка-жебрачка з Херсонщики, коли Михайлик віддав її хлопчику насіння

”Може, щось таки буде, ви не дуже кріпко  журіться мною”  - так казав Михайлик до своєї мами

”Бо хто й пособить у світі бідному чоловіку,  хто дасть йому скибку хлібу чи ложку борщу..?”  - так казала мати Михайлика, коли дізналася, що він дав хлопчику насіння

”Хмари йдуть на нас, громи обвалюються  над нами, блискавки падають перед нами і за  нами, а ми собі оремо та оремо поле”  - так героїчно батько Михайлика описував їхній день в полі, коли Михайлик чи не вперше став до плуга

”Будеш іти межи люди і вибивати іскри…”- так казав дідусь Михайлика, коли обіцяв віддати його до школи, купити йому сорочку і нові чобітки

Пояснення:

Answer 2

Слова, які ви цитуєте, належать різним персонажам з повісті Міхайла Стельмаха "Гуси-лебеді летять". Ось до яких персонажів вони відносяться:

1. "Сто друзів – це мало, один ворог – це багато!" - це слова головного героя Михайла.

2. "Святий дух з нами! І що це за хлопець! Знову припав до чогось, наче замовлений.." - це висловлюється Михайлова мати.

3. "Тепер головне – свіжа сорочка і чиста совість" - це Михайлові слова.

4. "…скресне крига на ріках та озерах, розмерзнеться сік у деревах, прокинеться грім у хмарах, а сонце своїми ключами відімкне землю" - це Михайлові слова, які він промовляє на Різдво.

5. "Знаєш, чому сойка ніяк не долетить до віри? Бо в неї в голові немає однієї клепки…" - це Михайлова бабуся.

6. "Сніг не сніг, вчитися треба. Підемо, Михайле, до школи" - це вчителя Михайла.

7. "Почекай, пуцьвірінку! Дай подивлюся, що у тебе за насіння! Нічого, лускати, натурально, можна…" - це Михайловий друг, Матвій.

8. "Хай тобі, дитино, завжди, завжди добре буде поміж людьми" - це Михайлові слова матері перед від'їздом.

9. "Може, щось таки буде, ви не дуже кріпко журіться мною" - це висловлюється Михайлова мати.

10. "Бо хто й пособить у світі бідному чоловіку, хто дасть йому скибку хлібу чи ложку борщу..?" - це Михайлові слова.

11. "Хмари йдуть на нас, громи обвалюються над нами, блискавки падають перед нами і за нами, а ми собі оремо та оремо поле" - це Михайлові слова, виражені під час найсильнішого грозового бурі.

12. "Будеш іти між люди і вибивати іскри…" - це ради Михайлові від діда.