Question

Доведіть або спростуйте думку: «Досить нам «соловейків», що безжурно й легко тьохкають у вишневих садочках про кохання й поцілунки. Доба є вовчиця, і сучасна українська поезія мусить бути глибока і важка змістом і формою». Сформулюйте тезу, наведіть 2-3 переконливі докази, які найкраще аргументуватимуть ваші міркування.

Answer 1

Ответ:

Серед когорти першорядних поетичних талантів, що сформувалися в умовах української еміграції міжвоєнного двадцятиріччя, роль лідера випала Є. Маланюкові.

Він був виразником настроїв цілого покоління, яке після поразки змагань за Українську державу змушене було пережити важкий «ісход» з рідної землі, але зуміло не розчинитися в чужоземному середовищі, не втратити національної ідентичності, навпаки, почало творити в еміграції національну культуру, моделюючи узагальнений образ батьківщини в її історичному, етнокультурному, психологічному вимірах, утверджувати її своєрідний метод як «українську мрію».

«Поет боротьби й вселюдських ідеалів» (літературознавець М. Неврлий), він є одним із найзначніших поетів ХХ століття загалом.

Висока оцінка творчості Є. Маланюка цілком виправдана. Він майстер. Глибокодумний і самобутній. У доброму розумінні класицист, сповнений духу новаторства. А передусім — мислитель — гуманіст, джерела творчості, характер, доля якого визначалися основами буття народу, органічною спорідненістю з життям нації.

Центральною темою всієї творчості Є. Маланюка була Україна. Любов до Батьківщини, жодного разу не зрадивши, проніс поет через усе життя, усі довгі роки еміграції, нею жив, нею дихав, нею марив.

У поетичних рядках Є. Маланюка образ України розкривався в різних контрастних значеннях: одночасно почуттям любові та ненависті, надії та розпуки. Поет не міг пробачити своїй, найдорожчій у світі, Батьківщині малодушності, небажання стати державною нацією, зрадництва власним інтересам, рабської покори завойовникам.

Велика синівська любов спонукала його дивитися правді у вічі, хоч би якою гіркою вона не була. Щоб зрушити національну свідомість, варто не лише підносити позитивне в історичному досвіді, а й мати мужність вказати на потворне й ганебне в історії. У багатьох віршах поет відмовляється назвати Україну матір'ю, натомість вважає її «повією ханів і царів».

Літературознавець М. Неврлий писав: «Любити і ненавидіти Батьківщину дано геніям. Так немилосердно картати Україну міг лише той, хто був готовий віддати за неї своє життя».

Answer 2

Теза: Для сучасної української поезії важливо зберігати баланс між легкістю та глибиною як у змісті, так і у формі, оскільки цей підхід дозволяє висловити широкий спектр почуттів та думок, задовольняти різноманітні читацькі запити і залишати місце для творчої еволюції поетичного мистецтва.

1. Різноманітність аудиторії та поетичних відомостей: Сучасна аудиторія поезії в Україні є різноманітною за віком, освітою і смаками. Всі не можуть і не повинні сприймати лише глибокі, складні тексти. Легка та доступна поезія привертає нових читачів і може відкрити для них світ поезії. Це важливо для збереження і популяризації поетичного мистецтва в сучасному світі.

2. Різноманітність тематики: Поети повинні мати можливість виражати різні теми та почуття, від кохання й поцілунків до більш складних та важких тем, таких як соціальна несправедливість, війна, екологічні проблеми тощо. Сучасна українська поезія має відображати реальність та бути співзвучною із змінами у суспільстві, а це передбачає різнорідність тем та емоційних відтінків.

3. Поетична еволюція: Поезія – це живе мистецтво, і вона має розвиватися разом із світом і суспільством. Зберігаючи легкість і доступність у деяких віршах, поети також можуть розширювати межі свого вираження, експериментувати з формами та стилями, створюючи глибокі й важкі твори, які відповідають сучасним вимогам та виражають складні реалії нашого часу.

Отже, сучасна українська поезія має залишати місце як для «соловейків», так і для глибоких віршів, забезпечуючи різноманітність виразних засобів і задовольняючи потреби різних читачів.