Question

Будь ласка напишіть твір-роздум "ВІйна. доля" за твором гер переможений срочно!!1

Answer 1

Ответ:

Кожна війна – це величезний стрес для всіх, хто бере в ній участь, і трагедія для всього світу. Війна відбирає життя у мільйонів людей, починаючи від безпосередніх учасників бойових дій і закінчуючи цивільними особами, які гинуть через якість проблеми і помилки. Говорячи конкретно про долю людини, яка під час війни вона, звичайно, може скластися по-різному, але в будь-якому разі вона є складною, непередбачуваною і навряд чи приносить комусь задоволення або радість.

Объяснение:

дарю

Answer 2

ВІЙНА. ДОЛЯ

Йдучи крізь спустошені поля, в яких колись цвіли квіти та співали пташки, я не можу стримати своїх думок. Війна – це не просто втрачені життя та зруйновані міста. Це не лише збройні конфлікти та політичні інтриги. Війна – це доленька, що спадає на плечі кожного, хто опиняється в її суїцидальному обіймі.

Моє життя було повністю перевернуте після того, як війна врізалася у мою долю. Колись я був сильним та незалежним, але зараз я – просто спільний злидар, поразка на фоні безжалісної природи конфлікту. Моя країна, яку я любив і за яку я був готовий боротися, зараз руйнується під натиском ворожих військ.

Я втратив своїх друзів, братів та сестер. Їх життя закінчилося на полях бою, а їхні душі залишилися тут, серед звуків вибухів та стогонів поранених. Як я можу знайти сенс у цій кривавій різанині, де переможений стає безсиллям, а переможець – жорстокістю?

Війна – це не лише руйнування міст і сіл, вона руйнує надії і мрії. Вона вириває із серця віру в краще майбутнє і залишає лише страх та невизнання. Я пам'ятаю ті часи, коли ми вірили в перемогу, коли ми мріяли про мирне життя. Але зараз це все тільки спогади, які тануть під променями надії, що десь там, можливо, є світло.

Але серед цієї темряви я все ще відчуваю в собі силу – силу віддати дань пам'яті тим, хто віддав свої життя за нашу країну. Спогади про їхню відвагу та жертовність допомагають мені триматися на ногах навіть у цей трагічний час. Ця війна може взяти у нас все, крім одного – нашого гідного співчуття до тих, хто боровся та вмер заради нашої свободи.

І я вірю, що колись ми знову побачимо мир. Мир, де діти можуть грати на лугах, де квіти можуть розцвітати не лише на кладовищах, де серця можуть битися від щастя, а не від страху. І якщо це буде останнім, що я зроблю у цьому світі – я буду співати пісню про мир, навіть якщо це буде останнім актом у цій безглуздій війні.

Мир – це доля, яку я обираю. І хоч вона здається віддаленою та недосяжною, я вірю, що ми зможемо її здобути. Нехай ця віра буде останнім, що залишилося у нашому серці, і нехай вона веде нас до кращого завтрашнього дня.