Question

Срочно!!! даю 20 баллов!!! Друзі Митько та Сергій — справжні дослідники, слідопити і шукачі пригод. Твір: Митькозавр з Юрківки​

Answer 1

Ответ:

Після закінчення п’ятого класу і складання іспитів головні герої повісті Я. Стельмаха «Химера лісового озера або Митькозавр з Юрківки», нерозлучні друзі Сергій Стеценко та Митько Омельчук вмовили своїх батьків, зібрали речі та вирушили у подорож за місто (у село до бабусі).

У селі хлопчиків чекав чудовий відпочинок, сповнений незвичайних пригод.

Вони приходили до озера щодня, били байдики, грали та купалися в озере, вилежувались на сонці.

Але одного разу їх спокійне життя закінчилося .

Новий знайомий - Василь, вирішив розіграти і налякати міських хлопців. Він їм розповів, що в цьому озері живе чудовисько. І почалося полювання ...

Вони вирішили розкрити таємницю чудовиська й почали вночі чергувати.

А днем хлопчики ходили в бібліотеку і вивчали літературу про динозаврів. Коли чергування нічого не дало, крім незначних знахідок у вигляді виття, подряпин на деревах, слідів та пір'я на березі озера, вони вирішили перейти до рішучих дій. Спіймали курку для приманки і вирили велику яму - пастку, тільки в неї, замість чудовиська, потрапив дід Трохим.

І ось, здавалося б, дочекалися своєї удачі, припливло чудовисько ... Від страху хлопчики ледве не втекли геть, але почуття обов'язку і відповідальності взяло верх. Адже тоді ніхто не побачить чудовисько. Митя від злості чи зі страху почав кидати в чудовисько камінням і потрапив. Але це виявився все той же знайомий Василь. Він заплутався в мотузках, почав тонути і став кликати на допомогу. Митя не роздумуючи кинувся його рятувати, Сергій теж від нього не відстав. Разом вони врятували хлопчика. А коли він їм у всьому зізнався, то подякували йому за вигадку, адже якби не він вони не провели б так весело час, не прочитали б стільки цікавих книг.

Ось так завдяки невдалому жартові Васі хлопці провели захоплююче літо біля лісового озера, вистежуючи страшне чудовисько. Друзі виказали прагнення до знань, перечитавши багато книжок із сільської бібліотеки, які розповідали про доісторичних істот. Вони спостерігали, висували наукові та фантастичні припущення. Навіть полюбили зоологію. Поряд із комічними пригодами хлопцям довелося пережити й справжні, коли вони безстрашно кинулися рятувати "потопаючого".

Це були цікаві пригоди, які підтвердили міцність їхньої дружби та їх сміливість, рішучість і доброту.

Та і за колекцію комах Митько і Сергій не забули, та попереду була ще половина літа і можна було не поспішати.

Объяснение:

Answer 2

Митькозавр з Юрківки

Жили-були в селі Юрківка два найкращих друзі - Митько та Сергій. Вони були справжніми дослідниками і пригодницького духу в їх серцях було більше, ніж в достеменної багатьох дорослих.

Одного літнього ранку, після важкого дощу, Митько і Сергій вирішили вирушити на пошуки пригод. Вони взяли з собою рюкзаки зі спробами для збору цікавих рослин, а також бінокль та фотокамеру. Цього разу вони вирушили в ліс, який розкидався недалеко від їхнього села.

По дорозі до лісу хлопці помітили щось дуже цікаве. Вони побачили сліди дивовижної істоти, які здавалися великими, таємничими лапами. Ці сліди призвели Митька і Сергія в захват і побудили їх відправитися на пошуки цієї загадкової істоти.

Ліс був глибоким і зеленим, і хлопці вирушили на розвідку, роблячи фотографії рослин і збираючи зразки. Але сліди істоти відчувалися все ближче. Перш ніж вони зрозуміли, де вони знаходяться, вони опинилися перед величезним мостом, що вела глибоко в ліс.

По перетині моста, Митько та Сергій опинилися на великій чистині, де знайшли сліди істоти, що змусили їх прийняти подальшу важливу рішення. Вони вирішили залишити рюкзаки і підкралися до чагарнику, звідки було видно яскравий силует таємничої істоти.

Таємнича істота виявилася неймовірною! Це був маленький динозавр, схожий на того, якого намалювали в казках - митькозавр. Його смугаста шкіра була вкрита багатьма барвистими смугами, і він виглядав дуже дружелюбно. Митько і Сергій були в захваті!

Вони спостерігали за митькозавром протягом декількох годин, фотографуючи його та намагаючись дізнатися більше про цю незвичайну істоту. Ця зустріч стала однією з найбільших пригод в їхньому житті.

Але час швидко летів, і Митько та Сергій розуміли, що їм потрібно повертатися додому перед заходом сонця. Вони залишили митькозавра і, обіцяючи йому, що повернуться ще раз, почали свій шлях назад до села.

Щасливі та вражені, вони поділилися своєю історією з родинами та друзями, і всі захоплювалися їхнім неймовірним пригодницьким духом. Але найбільше захоплені були Митько та Сергій сами – вони зрозуміли, що пригоди можуть чекати їх за кожним поворотом, навіть власними слідами в лісі.