Question

Пересказати якийсь епізод з кінця твору "Шпага Славка Беркути"​

Answer 1

— Слухай, почекай! Слухай, Ваврик, тобі... у тебе... Це ти несеш папірець

до мене додому?

— Ну, я... Я не сама, у мене доручення. І взагалі, пусти мене, Беркута!

— Ото ще. Зовсім я тебе не тримаю. Слухай, Ваврик, віддай мені цей па-

пірець. Я сам передам його.

Славко знову, — котрий уже раз протягом останніх кількох днів, — картав

себе за слабкодухість: отак принижуватися перед кимось! Але хлопцеві зда-

валося, що коли мама прочитає цей папірець, то раптом світ піде шкереберть,

обов’язково скінчиться все добре в його, Славковому, житті й почнеться без-

просвітна темрява. Якби можна було так зробити, аби мама нічого не знала!..

«Вам повістка на суд, — скаже дівчинка й простягне мамі папірець. —

О третій годині».

— Вам повістка на суд, — сказала дівчинка й подала Славковій матері

конверт.

— Як, як? — перепитала Марина Антонівна. — Ти, дівчинко, мабуть, по-

милилась. Який суд?

— Шкільний, — незворушно мовила посильна. — Судитимуть Славка

Беркуту.

— Як судитимуть? Що ти говориш? За що судитимуть?

— А там довідаєтеся, — так само спокійно, вивчаючи жінку ясними, аж

прозорими, очима, пообіцяла дівчинка, що виконувала доручення. — Ну, усе,

я піду, — ще сказала вона й додала: — До побачення!

— До побачення, — механічно відповіла Марина Антонівна. Вона тримала

в руках конверт і не наважувалася розірвати його.

Answer 2

На жаль, моя база даних не містить інформації про твір "Шпага Славка Беркути". Можливо, це не такий відомий твір, або він був опублікований після моєї останньої оновленої даних у вересні 2021 року. Якщо у вас є конкретний епізод чи фрагмент, який ви б хотіли пересказати, будь ласка, надайте мені більше інформації про цей твір, і я постараюся допомогти вам наскільки можу.