Question

Юрій Андрухович "Пісня мандрівного спудея" аналіз

Answer 1

Ответ:

Автор: Юрій Андрухович.

Дата написання: 2013 рік.

Збірка: “Листи в Україну”

Жанр: медитативна лірика.

Тема твору: Звертання поета до своїх дітей-віршів.

Ідея: Творчість для поета – не тільки здатність самовиражатись, але й можливість продовжувати своє існування на землі.

Основна думка: Вірші допомагають виразити внутрішнє Я поета.

Римування: відсутнє, білий вірш.

“Пісня мандрівного спудея” художні засоби:

1.Звертання: Агов, мої маленькі чортенята!

2.Епітети: маленькі чортенята, невірні рими, прекрасні вірші, у вирі цілоденнім, на зелену прощу, тихі сльози, натхненний соловій.

3.Метафори: З-під свити я вас випущу на світ — туди, де кров з любов’ю черленяться, де пристрастей i пропастей сувій; до серця входять вірші; підслухані у вирі цілоденнім, щоб явір тихі сльози витирав, щоб небо, нахилившись, наслухало, щоб завше був натхненний соловій.

4.Порівняння: вірші – прекрасні, наче крила голубів; гайда на площу, як на дно ріки; в поля, як на зелену прощу.

Объяснение:

Answer 2

"Пісня мандрівного спудея" - це віршований твір українського письменника Юрія Андруховича, який вперше був опублікований у 2006 році. Цей вірш став частиною поетичного циклу "Мій Південь", в якому автор розглядає питання самоідентифікації, пошуку свого місця у світі, та ставлення до різних аспектів культури та суспільства.

Основний сюжет вірша - це подорож, яку виконує головний герой, якого автор називає "мандрівним спудеєм". Ця подорож може бути реальною або символічною, і вона відображає бажання особистого розвитку і пошуку нових вражень. Важливим елементом вірша є спроба збагатити свій досвід і відчуття світу через мандрування.

Автор використовує багатий поетичний мовний апарат для створення образів і виразу своїх думок. Вірш містить багато алегорій, метафор, символів, що робить його багатим та глибоким в літературному плані. Андрухович створює відчуття руху, подорожі, а також почуття бажання долати нові горизонти.

У "Пісні мандрівного спудея" можна помітити вплив поетичної традиції, але водночас він вносить свій оригінальний стиль та погляди на світ. Вірш відкриває читачеві можливість роздумувати над сенсом подорожі та пошуку власного місця у світі.

Цей вірш, як і багато інших творів Юрія Андруховича, може розглядатися в контексті пошуку ідентичності, рефлексії над сенсом існування, а також в контексті модерної української літератури.