Вопрос задан 22.06.2023 в 10:34. Предмет Українська література. Спрашивает Головкина Калина.

Твір гімн материнської любові у події А.Машика "Пісня про рушник"​

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Попов Кирилл.

Ответ:

Поезія А. Малишка завжди була і, сподіваюсь, буде дуже популярною в народі, бо простота і прозорість її форми, тематика, мова близькі як сучасникам поета, так і нам, його нащадкам. Це, мабуть, тому, що у своїх творах митець порушував морально-етичні та загальнолюдські проблеми сучасності.

Гімном материнства називають величну поезію А. Малишка "Пісня про рушник". Ця поезія — це сповідь-спогад ліричного героя, пройнята материнським теплом і синівською вдячністю.

У поезії матір дарує синові рушник, вишиваний як символ життєвої дороги, на якому "росяниста доріжка, і зелені луги, й солов'їні гаї". Цей рушник пов'язаний із життєвою долею ліричного героя і з образом найближчої і найсвятішої для кожної людини — образом матері.

Рідна мати моя, ти ночей не доспала

І водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала...

У творі образ матері — це символ чистоти і любові, це образ матері-берегині, яка дала нам життя, мудро формувала наші почуття, творила людину.

Ліричний герой поезії з великою теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, її намагання прилучити дитину до всього прекрасного, людяного, її сокровенне бажання бачити дитину щасливою. У його матері "незрадлива ласкава усмішка", бо вона уміє прощати і наставляти, жаліти. У матері — "засмучені очі", бо вона відриває від свого серця дитину й посилає її у великий світ, "в дорогу далеку". А на цій дорозі будуть і радість, і смуток, і печаль:І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов...

А. Малишко змушує кожного згадати своє дитинство, прощання з батьківською хатою, материнську тривогу за долю своєї дитини.

Форма вірша з її рефренами і повторами, наближає його до пісні. А символічний образ рушника розповідає читачеві про все: сонячне дитинство, розлуку з рідним краєм, нове життя, вірну любов. Композитор Платон Майборода написав музику до поезії, і оспівуються, і возвеличуються прекрасні, джерельно чисті почуття до найріднішої людини — Матері. Пісня невелика за розміром, і слів про матір сказано зовсім небагато, але образ її — такий виразний, зігрітий синівським почуттям.

Тема матері — наскрізна у поезії А. Малишка. Усе найдорожче, найрідніше, найсвятіше у нього пов'язане з образом матері, яка навчила його добра, краси, любові до людей. "Пісня про рушник" — це данина подяки й любові народного поета священній пам'яті Матері.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

"Пісня про рушник" Андрія Машика - це вірш, що виражає глибоку повагу та любов до матері та її ролі в житті людини. Основна ідея твору полягає в тому, що материнська любов і турбота - це найважливіший дарунок в житті кожної людини. Мати, подібно до рушника, завжди поруч, готова підтримати і захистити свою дитину.

Ось можливий варіант твору, який висловлює гімн материнської любові в події "Пісня про рушник" Андрія Машика:

Матері рушник теплий і ніжний, немов обійми її, Він береже, обігріває в холодну пору дні. Сплетений зі словами ласкавими, ніжними руками матері, Цей рушник - гімн материнської любові і найвищій мудрості.

Він вбирає сльози наших сумів, миттєво видаляє біль, Рушник матері - наша надія, наша доля і життя в ньому цінніше золота. Мов пісня, що завжди в грудях лунає, як обійми теплі матері, Рушник цей нам подарований - подарунок найкращий в світі.

Мати - великий скарб, нічого в світі їй не замінить, Її рушник завжди поруч, навіть коли ми далеко від неї. Нехай він завжди нам нагадує, що материнська любов безмежно велика, І цей рушник - наш символ, наш шлях, наша дорога до щасливого життя.

Отже, "Пісня про рушник" Андрія Машика сприймається як виразна похвала материнській любові і турботі, яка завжди є поруч і готова підтримати свою дитину в усіх труднощах життя.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос