Question

Текст Розповідь з елементами опису? українська література ​

Answer 1

Ответ:

Нет такст я не знаю?

Объяснение:

Прасти

Answer 2

Зимовий вечір лежав переді мною, сповнений магією та таємницею. Сніг мерехтів на вулиці, неначе мільйони дрібних брилик, і мій подих ставав білим паром у холодному повітрі. Скрізь лунали віддалені кроки, та вони здавалися такими далекими і вразливими в цій безмежній білій панорамі.

Під яскравими вікнами стояли ялинки, прикрашені блискучими іграшками та мерехтливими вінками. Вони виглядали, неначе сторожі магічного лісу, який приходив до життя лише у цю ніч. Колірні вогоньки різних розмірів мерехтіли відповідно до музики, яка грала від грамофона в кутку кімнати. Мелодія була ніжною і легкою, як перший падаючий сніжинка.

Та ось вікно відчинилося, і на подвір'ї з'явився одинокий кіт. Він був чорний, і його м'який кожушок виділявся на тлі білого світу. Він витримано рушав лапами, плутаючись в снігу, та відірвав від мене погляд своїми зеленими очима. Вони світилися, неначе два смарагди в цьому зимовому диві.

Кіт подався вперед, а я, дотримуючись тиші, спостерігав за ним. Його м'який голос лунав в нічному повітрі, і він ставав все ближче. Ми зустрілися на середині подвір'я, і він впустив мене у свій світ.

Там, під зоряним небом, ми стали свідками дивовижного видовища: снігопад зробив все навколо нас мов казковим. Місяць висвічував нічну панораму, і кришталеві сніжинки танцювали в повітрі, неначе феї. Кіт пройшов переді мною, залишаючи сліди своїх лап на білому полотні.

Ця ніч була особливою, наповненою магією та чарами. Вона надавала можливість бачити звичайне в незвичайному світлі, робити звичайне надзвичайним. Зимовий вечір лежав переді мною, і я відчував, як кожна сніжинка розказувала свою власну історію, а мій новий друг, чорний кіт, водив мене в цю казку.