Question

твір-роздум Усвідомлення зовнішнього спокою, урівноваженості як ознак душевного стоїцизму, опірності неприйнятним життєвим обставинам, сприйняття явищ, подій у зіставленні та порівнянні (на основі поезій П.Тичини, Є.Плужника, М.Рильського) СРОЧНО!!! ДАЮ 100 БАЛОВ!!!​

Answer 1

Ответ:

Є. Плужник — талановитий український драматург, поет і письменник, що не оминув жорна репресій сталінського режиму. Він став одним із тих митців, яких тепер називають «розстріляним відродженням». З біографії Є. Плужника відомо, що письменник майже ніколи не втручався в гучні літературні та політичні полеміки, ставився до них достатньо скептично, завжди прагнув уникати політичних питань. Мабуть, тому у його поетичних творах досить часто зустрічаються такі слова, як «спокій», «тишина» і «тиша». Та, незважаючи на це, жорстока дійсність, яка вирувала навколо митця, врешті-решт стала особистою трагедією його світосприйняття. Масовий терор, моральна деградація сучасників, громадянська війна — усе це не вплинуло на творчі настрої Є. Плужника, адже у більшості його творів простежується провідна думка про те, що людство все ж таки одужає, опам’ятається і вистраждає краще майбутнє.

У 1926 році, на час виходу першої збірки Є. Плужника «Дні», автор вже був визнаним в українських літературних колах письменником, а сама книга продемонструвала певне негативне відношення до «пролетарської літератури». А всі без виключення твори Є. Плужника умістилися у трьох збірках: «Дні», «Рання осінь» і остання, не видана за життя письменника книга «Рівновага».

У своїх творах Є. Плужник прагне до гуманізму і захисту кожної людини, яка волею долі опинилася у вирі репресій і терору, яка не мала сил захистити своє життя, гідність і честь. Поет-філософ намагається розкрити протиріччя між нікчемними зовнішніми виявами людського життя і його справжнім сенсом. Це добре проглядається у творі «Для вас, історики майбутні». Адже на відстані років все здається більш зрозумілим і простим, тому майбутнім історикам буде легко писати «рядки холодних слів» про події громадянської війни. А ось для тих, хто віддавав своє серце і душу боротьбі, хто скроплював рідну землю гарячою кров’ю, — це було реальним життям, сповненим болю і жаху.

Письменник від усього серця бажає, щоб майбутні покоління, які будуть жити «серед родючих вільних нив», завжди пам’ятали про це. І показовим у цьому бажанні є те, що у більшості творів Є. Плужник звертається не до своїх сучасників, а до нащадків. І це добре зрозуміло, адже для митця болі і страждання були єдиною дійсною реальністю життя, а все інше — це тільки «слів цвіла полова».

Answer 2

Освідомлення зовнішнього спокою, урівноваженості як ознак душевного стоїцизму, опірності неприйнятним життєвим обставинам, сприйняття явищ, подій у зіставленні та порівнянні може бути виражене через поезію П.Тичини, Є.Плужника, М.Рильського.

У поезії П. Тичини можна відчути спокій та урівноваженість через його використання природних образів, які сприймаються як символи вічності та стабільності. Він порівнює природні явища з людськими почуттями, що допомагає усвідомити тимчасовість та непостійність життя.

У поезії Є. Плужника також відчувається стійкість та спокій, але він використовує більш філософський підхід до сприйняття життя. Він порівнює людські почуття та страждання з природними явищами, що допомагає усвідомити непостійність та нестійкість життя, але при цьому зберігає внутрішній спокій та урівноваженість.

М. Рильський у своїй поезії використовує символіку та зворотній зв'язок з природою, що допомагає усвідомити зовнішній спокій та урівноваженість як ознаку душевного стоїцизму. Він порівнює людські почуття та страждання з природними явищами, що допомагає усвідомити непостійність та нестійкість життя, але при цьому зберігає внутрішній спокій та урівноваженість.

Таким чином, поезія П.Тичини, Є.Плужника, М.Рильського допомагає усвідомити зовнішній спокій, урівноваженість як ознаку душевного стоїцизму, опірності неприйнятним життєвим обставинам, сприйняття явищ, подій у зіставленні та порівнянні через використання символіки та порівняння з природними явищами.