Question

Даю 100 балов, докину ещё за норм ответ, без всякого бреда. Написати власне висловлення на тему : Воєнне лихоліття та доля людини в ньому ( за творами, О.Довженка, О.Гончара. та О.Турянського

Answer 1

Ответ:

Україна під час Другої світової війни була ареною ідеологічної боротьби двох ворожих сил — комуністичного та німецько-фашистського режимів. З обох боків велася активна боротьба за вплив на свідомість українців. Однією з провідних у ці роки стала публіцистика як найдієвіший засіб впливу на читачів.

Літератори, що опинилися на підконтрольній гітлерівцям території України, на початку війни хотіли використати німецьку окупацію в національно-визвольній боротьбі проти комуністичного режиму. Вони почали організовувати незалежні українські газети й журнали культурно-просвітницької тематики.

У Харкові в газеті «Нова Україна» працювали Іван Багряний та Юрій Шевельов, на Волині в часописі «Волинь» — Улас Самчук, у Києві видавали «Українське слово» та «Литаври» О. Теліга, Олег Ольжич, легально діяли часописи «Сурма» та «Українські вісті» у Львові. Однак гітлерівська окупаційна адміністрація швидко зрозуміла їхню небезпеку для себе й ліквідувала всі друковані засоби інформації, що ставили питання про шляхи розвитку України, обстоювали інтереси рідного народу. Літераторів, які становили загрозу, або заарештовували (У. Самчук), або знищували (О. Теліга). В умовах підпілля ОУН-УПА друкувала видання «Ідея й чин», «Повстанець», «До зброї», «Самостійність», «За Волю України», інформаційні бюлетені. У них висвітлювалися питання визвольної боротьби УПА, розкривалася сутність антиукраїнської політики комуністів на теренах Західної України, публікувалися статті про справжні причини Голодомору 1932-1933 рр., про звірства органів НКВС.

можешь выбрать отсюда

Answer 2

Военные лихолиття, описанные в творах Олеся Довженка, Олеся Гончара и Остапа Турянського, являются глубоким и многогранным отражением не только военных действий, но и влияния войны на судьбу отдельного человека.

Олесь Довженко, украинский писатель и режиссер, в своих произведениях зачастую обращается к теме войны, в частности, к событиям Первой мировой войны и Гражданской войны в России. Его творчество часто пронизано глубоким чувством патриотизма и любви к родной земле. В произведениях, таких как "Зачарована Десна", автор обращается к лихолиттю в контексте военных действий и их воздействия на обычных людей.

Олесь Гончар, также украинский писатель, в своих произведениях затрагивает темы войны и революции. Его роман "Тронка" описывает трагические события времен Гражданской войны, когда обычные люди сталкиваются с несправедливостью и разрушением. Война, по его мнению, становится испытанием для каждой личности, выявляя ее силу или слабость.

Остап Турянський, автор "Гвозди" и "Лелеки", обращается к теме войны с особой интонацией. В его произведениях проявляется чувство иронии и гротеска, что позволяет рассматривать военные события с несколько иной стороны. Он подчеркивает абсурдность войны и ее воздействие на человеческую судьбу.

Таким образом, военное лихолиття в творчестве украинских писателей представлено как неотъемлемая часть истории, оказывающая глубокое воздействие на судьбу и душевное состояние человека. Они поднимают вопросы о смысле войны, героизме и жертвенности, а также обращают внимание на трагедию обычных людей, попавших в водоворот исторических событий.