Вопрос задан 19.06.2023 в 04:51. Предмет Українська література. Спрашивает Дмитриева Екатерина.

Реферат на тему творчий шлях Тараса Шевченка. (помогите пожалуйста, очень срочно нужно! примерно 1

лист тетради)​
0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Баттхёртов Мухаммед.

Ответ:

Объяснение:

На початку XIX ст. у середовищі української інтелігенції виникла своєрідна ситуація. Як ми пересвідчилися, духовні віяння, що захопили більшість країн Східної Європи й Росію, не оминули й Україну. Радикальні республіканські ідеї Французької революції були широко представлені на Україні декабристами та українськими членами Союзу об'єднаних слов'ян, водночас філософські концепції національної культури Гердера, без сумніву, надихали творчість харківських романтиків. Проте на Україні політична активність не поєднувалася з культурною національне орієнтованою діяльністю: політичні радикали лишалися «безнаціональними» й не відводили у своїх політичних проектах місця для України, в той час як пропагандисти української національної культури були далекими від політики консерваторами, відданими цареві та існуючому ладові. Цей поділ шкодив обом ідеологічним течіям і згодом перетворився на хронічну хворобу української інтелігенції, та, здавалося, він не так вже турбував покоління 1820-х років. Проте для наступного покоління, що сформувалося у 1840-х роках, поєднання національної культури з політичною ідеологією стане першочерговим завданням.

Осередком покоління 1840-х років, до якого належали такі особистості, як історик М. Костомаров, письменник П. Куліш та поет Т. Шевченко, був не Харків, а Київ, де у 1834 р. постав новий університет. Представники цієї генерації походили як із Правобережної, так і з Лівобережної України і за своєю соціальною належністю були більш різнорідними, ніж їхні попередники — вихідці з дворянства. Серед молоді 1840-х років найвище підносилася постать однієї людини — Тараса Шевченка. Можна сперечатися про те, чи хтось із українців тієї доби справив на своїх співвітчизників сильніший вплив, ніж Шевченко. Але те, що в історії народу, який підводився на ноги у середині XIX ст., таке видатне місце посів саме поет, не було чимось винятковим. Культурна діяльність була єдиною цариною, де позбавлені держави українці могли виразити свою самобутність: тому часто провідну роль «будителів народу» відігравали поети, письменники, вчені. І все ж важко знайти інший приклад людини, поезія та особистість котрої такою повною мірою втілила національний дух, як це для українців зробив Шевченко.

Життєвий шлях Шевченка символізував сумну долю його народу. Шевченко народився у 1814 р. в селі Моринцях на Правобережжі й виростав сиротою-кріпаком. Коли пан узяв його з собою до Петербурга, малярські обдарування юнака привернули увагу кількох провідних митців, які у 1838 р. допомогли викупити його з кріпацтва.

Тоді Шевченко вступив до Імператорської Академії мистецтв, де здобув першокласну освіту. Водночас його інтелектуальні обрії значно розширилися завдяки інтенсивним контактам із багатьма українськими та російськими художниками й письменниками столиці. Незабаром ним оволоділа потреба висловити свої переживання в поезії. У 1840 р. вийшла друком його перша збірка українських поезій під назвою «Кобзар». Ці ліричні, щирі та сповнені музики вірші, переважно присвячені історії України, одразу ж привітали як українські, так і російські критики, назвавши їх геніальними творами.

Вихід «Кобзаря» був, як зауважує Юрій Луцький, подією унікального значення в історії української літератури, поза як у ньому українська мова досягла літературної неперевершеності. Поет подолав одновимірність і обмеженість ролі, що її до тих пір відігравала українська література, спростувавши переконання таких, як, зокрема, знаменитий російський критик Віссаріон Бєлінський, котрі вважали, що мова українських селян не здатна передавати витончені думки й почуття. Відповідаючи на принизливі для української мови погляди Бєлінського, Шевченко писав:

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Творчий шлях Тараса Шевченка - це непересічний шлях українського поета, митця, громадського діяча, художника та політичного активіста. Його життя й творчість були нерозривно пов'язаними з українською національною ідеєю й боротьбою за волю своєї Батьківщини.

Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці, що належало Київській губернії Російської імперії. У дитинстві він був самовихований, здобув освіту через самоосвіту, а також завдяки розумнику Василю Волкові. Завдяки таланту Тараса, Василь вирішив віддати його до Київського Чернігівського військового училища у 1829 році.

Усім відомий тяжкий факт життя Шевченка - його рабство. У 1830 році він був придбаний власником, а не паном-благодієм, що серйозно позначилося на здоров'ї та духовному стані митця. Протягом свого рабського періоду він змагався з різними творчими формами, малював портрети людей, краєвиди, здійснював копіювання картин, вчитися малювати та грав на бандурі.

У 1838 році Шевченко був звільнений і втік до Санкт-Петербурга, де почав активно займатися своєю творчістю та виступати українським націоналістом. Його вірші, які виразно передавали страждання українського народу під час рабського періоду, стали символом національної боротьби.

Творчість Тараса Шевченка багата й різноманітна. Він створив не тільки поезії, але й прозові твори, етичні оповідання, картини. Його найвідоміші поетичні збірки - "Кобзар" та "Заповіт". Вони є своєрідною символікою українського національного відродження й боротьби.

Неодмінно слід зазначити, що Шевченкове творчість пронизане філософією та соціальною справедливістю. Одним з його головних занять було зображення тяжкого життя простих людей, селян, кріпосників.

Тарас Шевченко також був активним учасником політичного життя. Він був співзасновником Великої української живописно-художньої луддінні "Свобода", а також учасником кирило-мефодіївського товариства і громадських об'єднань польських демократів.

У своїй боротьбі за свободу Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року, але його дух і народна свідомість тривають до сьогодні. Він - не тільки геніальний митець, але й патріот, який поклав на себе місію просвітити український народ і підняти його дух.

Висновки: Тарас Шевченко - непересічна постать, яка розривала стереотипи та залишала твердий слід у світовій культурі. Його творчість була незаперечно пов'язана з українською ідеєю та народною боротьбою. Шевченко - це символ українського національного відродження, голос поета, що висловлював трагедію і гордість українського народу.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос