Question

Срочно дам 50 Роздуми поета про долю України(Т.Шевченко)

Answer 1

Ответ:

Роздуми Шевченка про власну долю та долю України

в поезії "Мені однаково, чи буду..."

Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію "Мені однаково, чи буду...", тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу вірша "Мені однаково, чи буду..." У ньому ми бачимо, як невідступно мучила Шевченка думка про загрозу відродженню України, якщо російські самодержавці присплять національну свідомість українців і викоренять з їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави:

...Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, ї в огні

Її, окраденую, збудять...

Ось що для Шевченка є головним, а не любов і слава серед співвітчизників! Він без болю зізнається:

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині —

Однаковісінько мені.

Але дуже важко повірити у його байдужість щодо причетності до рідної України: "Мені однаково, чи буду // Я жить в Україні, чи ні". Для поета рідна земля була святою, він так щиро її любив! Але його життєвий шлях несе на собі відбиток довгого перебування у кріпацькій неволі — "На нашій — не своїй землі". Та перед цими рядками є й інші: "На нашій славній Україні". З одного боку, Україна славна і наша, а з іншого — все-таки, "не своя", бо невільна, сама собі не належить. Гадаю, саме в цьому парадоксі й міститься геніальна тема твору: вражаюче глибоке відображення трагізму людини, яка так багато зробила для своєї Батьківщини, але нараз відчула, що через певні обставини від її праці може не залишитися й "малого сліду".

Умисне лукавить поет і тоді, коли пише, що "малого сліду не покину" на Україні і що його "не пом'яне батько з сином". Навіщо ця "маска" ліричного героя, який робить заяви, що можуть викликати у читача підозру щодо його щирості?

На це питання я знайшов відповідь тільки тоді, коли зрозумів, що ці запевняння поета про власну байдужість до того, чи буде він жити в Україні, чи ні, чи згадуватимуть його на рідній землі, чи не згадуватимуть, — все це для того, щоб наголосити: Шевченкові, звісно, не однаково. Вісімнадцять рядків вірша напружено готують нас до важливості останніх п'яти рядків:

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую збудять...

Ох, не однаково мені.

У цих рядках Кобзар надзвичайно точно передбачив головну проблему української нації, що, мов меч, висить над нею вже кілька століть і яка стала чи не найзлободеннішою проблемою сьогоднішнього дня: окраденість розбудженої в огні революційних перетворень України, окраденість у час її оновлення та відродження. Тому я з повним правом вважаю поезію "Мені однаково, чи буду..." зверненням-попередженням сучасному поколінню українців.

Answer 2

Роздуми поета про долю України (Т.Шевченко)

Тарас Шевченко, видатний український поет і художник, в своїх творах висловлював глибокі роздуми щодо долі України. Його поезія відображає багатоаспектну тематику, включаючи національну свідомість, соціальну нерівність, політичну репресію та боротьбу за волю.

1. Національна свідомість: Т.Шевченко відчував глибоку прив'язаність до свого народу та боровся за національну самосвідомість українців. Він відображав у своїх творах гордість за українську культуру, мову та історію. У своїх роздумах, він підкреслював важливість збереження та розвитку української національної ідентичності.

2. Соціальна нерівність: У своїх творах, Шевченко звертав увагу на соціальну нерівність та експлуатацію простих людей. Він описував життя селян, кріпаків та інших верств населення, які страждали від безправ'я та знущань. Його роздуми про долю України часто містили заклики до суспільства змінити цю нерівність та боротися за справедливість.

3. Політична репресія та боротьба за волю: Тарас Шевченко сам переживав політичну репресію та був засуджений до каторги за свої погляди та активну участь у національно-визвольному русі. У своїх роздумах, він висловлював надію на звільнення України від політичного тиску та зазначав, що народ має право на свободу та незалежність.

Тарас Шевченко був важливою фігурою в історії України, його роздуми про долю України мають велике значення для розуміння національної історії та культури. Його твори продовжують надихати та впливати на сучасне покоління.