Question

Аналіз повісті Михайло Стельмаха гуси-лебіді летіли

Answer 1

Відповідь:

Літературний напрям (течія). Твір «Гусі-лебеді летять…» поєднує у собі такі літературні напрями, як модернізм та соцреалізм (симбіоз соцреалізму з модернізмом).

Жанр твору. Як вже зазначалося вище, «Гусі-лебеді летять…» — це автобіографічна повість.

Літературний рід. Виходячи з того, що цей твір є повістю, він належить до літературного роду, назва якого епос (епіка).

Темою повісті «Гусі-лебеді летять…» є дитинство автора, його спогади про дитячі роки. Також письменник показує життя українського села у двадцяті роки минулого століття.

Проблематикою твору є вміння співпереживати, чуйне ставлення до інших людей. Як ми бачимо з повісті, головному героєві Михайлику притаманна така найважливіша риса характеру, як людяність. Попри свій дитячий вік, він проявляє милосердя до голодних жебраків (жінці та її сина), які просили якусь їжу, та поділився з ними насінням.

Доброзичливість проявляють також інші позитивні герої твору (родичі Михайлика: його мати та батько, дід і баба), дівчина Люба, дядько Себастьян, попова наймичка Мар’яна, дід Дем’ян, кобзар Левко.

На противагу вищеназваним героям, так званий полюс зла уособлюють кар’єрист Юхрим Бабенко, «скупий рицар» дядько Володимир та людина з «темною душею» дядько Сергій.

Ідеєю твору є єднання краси природи та внутрішнього світу доброго маленького хлопчика. М. Стельмах закликає читача любити рідну землю, що «така свіжа, така м’яка, мов колиска».

І нарешті, головною думкою повісті є швидкоплинність буття. Все минає, життя проходить, але в ньому є багато прекрасного, яке треба помічати. Ми повинні бачити красу навколишнього світу та цінувати найщасливіші моменти життя. У родинних стосунках дуже важливі порозуміння, повага, любов, гармонія. Прикладом ідеальних подружніх стосунків було життя дідуся та бабусі Михайлика, в яких «жодна крихітка житейського бруду не виповзла з двору…, недобре слово з їхніх уст не торкнулося жодної людини».

Пояснення:

Answer 2

Повість "Гуси-лебіді летіли" - одна з найвідоміших творів українського письменника Михайла Стельмаха. Вона була написана у 1938 році і розповідає про події, що відбулися під час Голодомору в Україні у 1932-1933 роках.

Головними героями повісті є батько Сергій та його син Юра, які намагаються вижити у непрості часи. Вони стикаються з великою нищівною силою - голодом, який накриває всю країну. Батько і син відправляються на пошуки їжі, перетиняють річки, ліси та поля, зустрічають різних людей, які теж страждають від голоду. Але головна мета героїв - знайти хоч щось, щоб вижити.

Автор детально описує страждання героїв, показуючи їхню фізичну й моральну витривалість. Вони повинні пережити багато випробувань, таких як небезпеки путівок, зустріч з людьми безсердечними, які не розділяють їхнього страждання. Окремої уваги заслуговує і опис незвичайної природи, через яку проходять герої. Автор створює мальовничі пейзажі, що ще більше посилюють враження від читання.

Однак, головна тема твору - людська мораль та героїзм. Герої не втрачають надію і людську гідність, навіть у ті найскладніші моменти. Вони намагаються допомогти один одному, поділитися останніми шматочками хліба, не зраджувати моралі і спільними зусиллями протистояти негараздам.

"Гуси-лебіді летіли" - це повість про те, як найжахливіші події можуть вплинути на життя звичайних людей, але при цьому не знищити їхню внутрішню силу та людяність. Це також авторський вигук проти насильства, несправедливості та бездуховності.

Узагалі, повість Михайла Стельмаха "Гуси-лебіді летіли" - це важливий літературний твір, який нагадує про страшні події Голодомору та показує та матеріальну, так і моральну злочинність комуністичного режиму, який заманював на смерть мільйони людей. В цьому творі ми бачимо силу людської волі і співчуття, які допомагають людям пережити найжахливіші часи.