Question

Твір- роздум ,,Климко- відважний та милосердний хлопчик''

Answer 1

Ответ:

Повість "Климко" переносить нас у тяжкі часи фашистської окупації України. Війна принесла як українцям, так й іншим поневоленим Німеччиною народам хвороби, знущання, голод, смерть. Багато дітей залишилося без батьків, без житла, тому самостійно змушені були шукати помешкання, їжу, одяг. Вони працювали за верстатами поруч із дорослими, не знаючи сну й відпочинку, деяких із них вивезли до Німеччини.

Саме на цей складний час припадає дитинство майбутнього письменника Григора Тютюнника. Війна застала хлопця на Донбасі, а голод змусив його повернутися на Полтавщину, до матері, тому повість "Климко" можна вважати певною мірою автобіографічною. Сам письменник — Григір Тютюнник — був одним із тих підлітків, які опинилися в часи війни перед щоденною смертельною небезпекою. Але ця автобіографічність не означає абсолютне відтворення хроніки життя письменника. Герой повісті "Климко" йде не на Полтавщину, а по сіль, щоб потім продати її і врятувати від голоду улюблену вчительку та себе з другом. В основі твору — враження письменника від того пам'ятного походу дитини тяжкими дорогами війни.

Климко залишається сиротою, виховується у дядька, але той гине від фашистської бомби. Життя змусило хлопця рано подорослішати: він серйозний, відповідальний, хазяйновитий. А після смерті дядька йому довелося покладатися тільки на себе. Мабуть, саме тому і Климко, і його друг Зульфат — чутливі й до чужого горя. Самі беззахисні, вони прихистили у себе свою вчительку Наталію Михайлівну з малою донькою Олею. Зрозумівши, що запасів на зиму обмаль, Климко вирішив іти у Слов'янськ по сіль, на яку можна було наміняти харчів. А йти треба аж 200 кілометрів! Можливо, якби це було потрібно тільки йому, хлопець не наважився б іти в небезпечну мандрівку, але Климко готовий терпіти холод і голод заради друга, заради улюбленої вчительки з немовлям.

Answer 2

Климко був хлопчиком з маленького села, де всі знали один одного. Він був сміливим та відважним, завжди готовим допомогти іншим. Але що робило його особливим, це його безмежна доброта та милосердя.

Історія про Климка почалася в один зимовий день, коли всюди лежав глибокий сніг, а вітер пронизував до кісток. Климко був відчайдушно холодно, але він зігрівався думками про те, як може допомогти іншим.

Одного разу, коли Климко повертався додому зі школи, побачив величезного вовка, який бродив по селу. Люди були налякані і не знали, що робити. Але Климко не злякався. Він підійшов до вовка та почав його гладити. Здавалося, вовк відчував доброту хлопчика і став спокійнішим. Климко розумів, що вовк просто хотів дружити.

З цього дня Климко став найкращим другом вовка. Вони гралися разом, гуляли по селу та допомагали людям. Климко вигадав спеціальний сигнал, який викликав вовка, коли хтось знаходився в небезпеці. Вовк завжди був поряд, готовий захистити Климка і допомогти у будь-який момент.

Одного разу, коли Климко проходив повз річку, почув крики про допомогу. Він бачив, як хлопчик потонув у воді. Без роздумів, він викликав вовка, який з'явився зразу ж. Разом вони врятували хлопчика та принесли його до берега. Люди здивувалися, бачачи, як Климко та вовк працюють разом.

Справжнє милосердя Климка проявилося, коли він почув про хлопчика, який захворів на смертельну хворобу. Клімко зрозумів, що йому потрібна допомога, і вирішив зібрати кошти на лікування. Він організував благодійний ярмарок, де продавав свої речі та виготовлені власноруч іграшки. Всі село долучилося до акції, і вони зібрали достатньо грошей, щоб покрити витрати на лікування хлопчика.

Климко був прикладом відваги та милосердя для всіх. Він навчив людей, що одна маленька дія може змінити життя іншої людини. Хлопчик заслужено отримав почесну нагороду за свої дії та став героєм свого села.

Це була історія про Климка - хлопчика, який був відважним, милосердним та завжди готовим допомогти іншим. Його історія нагадує нам, що навіть найменші вчинки можуть мати велике значення у житті інших людей.