Question

Помогите пожалуйста очень срочно. Усний твір опис місцевості (вулиці,села,міста) на основі власних спостережень і вражень з використанням односкладних називних речень.И укажите их.Даю 50 балов

Answer 1

Ответ:

Я народилася і живу у маленькому, але мальовничому селі Жабинці, що розкинулось на берегах річки.

Ще до сьогодні односельці розповідають легенду про походження його назви.

Колись давно на території сучасної ферми був маєток пана Жаб’є. До нього приходило багато людей найматися на роботу. Оскільки пан був дуже добрим, люди зводили собі оселі і залишалися на постійне проживання.  Коли Жаб’є помер (в нього не було продовжувачів роду), то люди на честь доброго пана назвали село Жабинцями.

З того часу минули століття, а село й сьогодні красиве і чепурне, завжди вітає усіх. На дорогу світять вікнами не маленькі хати під солом’яною стріхою, а високі добротні будинки.

Зараз у моєму селі всього п’ять вулиць: Горішня, Долішня, Кут, Гаврилівка, Нова. Але кожна з них по-своєму гарна і неповторна. Навесні зачаровують вони вишневим та яблуневим цвітом, влітку п’янять душу запахом матіоли та лілій, восени стелять під ноги жовтогарячий килим опалого листя, а взимку кружляють у чарівному танку сніжинок.

І я завжди відчуваю якесь нестримне, ні з чим незрівнянне почуття радості та задоволення. Якийсь гарячий клубок підкочується до горла… і хочеться говорити і мовчати, плакати і сміятися. Саме так буває після довгої розлуки.

У нашому селі є церква Покрови Богородиці, де проходять богослужіння.

На лівому березі річки височіє напівзруйнований костел, якому уже понад двісті років.

Наш народ вміє і любить працювати, тому сподіваюсь, що через кілька років село моє стане ще кращим і я ще довго чутиму в ньому рокіт тракторів у час весняних та осінніх робіт, насолоджуватимусь запахом стиглого жита і пшениці, у гарячу пору жнив.

Я дуже люблю своє село і пишаюся ним. А якщо Богом суджено мені його залишити, то «пташкою» завжди летітиму до свого «гнізда», до рідного дому.

Опис села

Я народився в невеличкому селі, посеред прекрасного кіровоградського степу, мальовничого краю хліборобів, фермерів та взагалі надзвичайно добрих, працьовитих людей. Зветься воно Першотравенкою – на честь всім відомого свята солідарності всіх трударів, так як було засноване вже після 1917-го року з мешканців навколишніх сіл на території колишнього панського угіддя.

Скажу по-правді, той пан вдало вибрав місце, адже саме на теренах нашого хліборобного села знаходяться найродючіші грунти Кіровоградщини. При правильному застосуванні яких, можна було б  озолотитися, що він і зробив.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/opis-sela

Объяснение:

Answer 2

Місцевість, яку я хотів би описати, це моє рідне місто. Воно розташоване біля мальовничої річки, яка розливається багатими зеленими берегами. Вулиці міста мають свою неповторну атмосферу.

Одна з найбільш визначних вулиць це Центральна вулиця. Вона веде від центрального майдану до самого серця міста. Вулиця вкрита камінням, що надає їй особливого шарму. Тут розташовані маленькі крамниці та кафе з терасами, де можна насолодитися кавою та місцевими десертами. Вздовж вулиці ростуть великі дерева, які надають приємну тінь в спекотні дні.

Ще однією цікавою вулицею є Стара вулиця. Вона зберегла свій відчуття минулого, зі своїми старими будинками та маленькими скверами. Тут можна знайти майстерні місцевих художників, які пропонують свої роботи. На Старій вулиці завжди панує атмосфера творчості та історії.

Також варто зазначити вулицю Паркову. Вона пролягає вздовж міського парку, який служить місцем відпочинку та розваг для місцевих мешканців. Вулиця вибудована з бруківки, що додає їй вишуканості. Тут розташовані фонтани, квіткові грядки та лавки, де можна насолодитися природою та спокоєм.

Всі ці вулиці мають свою власну унікальну атмосферу та надають місту особливий колорит. Вони заповнені життям, рухом та красою. Кожна вулиця має свою історію та своїх мешканців, які роблять місто особливим.