Question

Намалювати і описати горище де жила Поліанна у тітки Поллі​

Answer 1

Ответ:

Коли Поліанна піднялася на гору вона з нетерпінням хотіла побачити свою кімнату. Але коли вона увійшла туди то в неї погіршився настрій від того що вага побачила. Стіни були сірі, стояла лише маленьке ліжко. Але коли вона підійшла до вікна то настрій у неї зразу став чудовим. Вона раділа що в неї є маленькій ліс.

Объяснение:

Answer 2

Горище, де жила Поліанна у тітки Поллі, було мальовничим і затишним місцем. Воно розташовувалося в самому верхньому поверсі будинку і мало власний вхід через дерев'яні сходи.

Коли ти починав підніматися на горище, ти відчував запах старих книг та дерева, що додавав особливий шарм цьому місцю. Сходи були темні, але яскраве сонячне світло пробивалося крізь невеличкі віконця, створюючи чарівну атмосферу.

Прийшовши на горище, ти впав у захват від його краси. Величезні дубові балки простягалися по стелі, розписані витонченими візерунками. Старі скрині та комоди віддавали відчуття минулих часів, але були добре збережені та виглядали як мистецькі шедеври.

Основне місце горища займала маленька, але затишна спальня Поліанни. Вона мала велике ліжко з ковдрою в горошок і пухкими подушками, де Поліанна проводила свої ночі, спостерігаючи за зірками через вікно. Біля ліжка стояв старий дерев'яний столик з лампою, на якому лежали книги та зошити Поліанни, де вона записувала свої думки та спостереження.

Поряд з спальнею була невеличка кімната, де Поліанна проводила час, граючись зі своїми іграшками та розмовляючи зі своїми уявними друзями. Стара дерев'яна куточка з м'якими подушками була улюбленим місцем для читання книжок та вигадування історій.

На горищі також була невелика кухня, де Поліанна готувала смачні страви для себе та своїх гостей. Вона мала мініатюрну пічку, де вона пекла свої улюблені пироги та печиво. У кухні були розташовані старі дерев'яні шафи, наповнені каструлями, посудом та іншими кухонними речами.

Горище, де жила Поліанна, було місцем, де вона знаходила радість, відчувала тепло і затишок. Він був наповнений спогадами, мріями та надіями. Це було місце, де Поліанна відчувала себе дійсно щасливою.