Question

Контрольний твір "Мотив туги за Україною в поетичних рядках Т. Шевченка ".​

Answer 1

Ответ:Ім’я видатного українського Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка – відоме далеко за межами України. Він. як дійсний патріот своєї Вітчизни, був завжди разом з нею. навіть тоді, коли був далеко від неї. Думки Кобзатзя летіли до рідної неньки, намагаючись хоч чимось їй допомогти, їй, скривдженій та знедоленій. Немає волі на Україні, забулася козацька слава – ось шо бентежить Таоаса Шевченка. І шле він на рідну землю свої думи, свої “квіти”: В України ідіть, діти.

В нашу Україну, Попідтинню сиротами. А я – тут загину.

(“Думи

мої, думи…”) Тужить Кобзар за своєю ненькою, бо Батьківщина – єдина у світі, і її неможливо забути. Але не все спокійно на Україні, “у тім раї”:

Латану свитину з каліки знімають, З шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих: а он розпинають Вдову за подушне, а сина кують… (“Сон” ) Як тяжко і гірко пе бачити справжньому синові України! Плаче він від того, шо забуває український народ й історію свою, і культуру, і мову; замість цього хоче стати подібним ло “московів”: Україно! Україно! Оце твої діти Московською блекотою

В німецьких теплицях Заглушені!..

Плач, Україно! Бездітна вдовице! (“Сон”)

Закликає Тарас Шевченко стати вільними, незалежними, прислухатися до плачу рідної неньки. Перебуваючи у казематі і далеко за межами своєї Батьківщини, завжди лине він думкою до неї, тужить і плаче, розуміючи, як тяжко їй зараз доводиться, позбавленій волі. Ми ніби чуємо і стогін України під ярмом – панським та московським, – і стогін самого Кобзаря:

Подивіться на рай тихий, На свою Країну. Полюбіте щирим серцем Велику руїну. Розкуйтеся, братайтеся! (“І мертвим, і живим…” )

Адже Україна – єдина у світі, і не знайдемо ми ніколи нічого кращого, ніж її зелені садочки, ніж її веселі річки. Все це – вона, рідна мати, заради якої можна навіть віддати життя. Кожна країна має свої здобутки, свої ідеали.

Люди усіх країн спілкуються між собою, беруть краще з культури, мистецтва, технологій, але ж не потрібно сліпо поклонятися всьому, що мають інші країни, адже Україна та українці – це самостійна нація, у якої є чудове мистецтво, перш за все пісенне, є своя історія, хоч страшна, навіть трагічна. Тому й радить Великий Кобзар:

Учітесь, читайте, І чужому научайтесь. Й свого не цурайтесь, Бо хто матір забуває… Того Бог карає. І немає злому На всій землі безконечній Веселого дому. (“І мертвим, і живим…”)

За такою Україною, вільною, незалежною, тужить Тарас Шевченко, де усі люди будуть братами, де будуть розуміти один одного так, як було колись. І тоді прийде нове життя, щасливе, радісне, “оживе добра слава”, і буде “сім’я велика”; і в цій “сім’ї вольній, новій” житиме вічно ім’я великого українського Кобзаря. Тарас Григорович Шевченко вірить у те, що Україна порве “кайдани” неволі, “окропить” волю “вражою злою кров’ю, стане рівною з іншими країнами, і “забудеться срамотня давняя година”, тому й кличе:

Обніміться ж, брати мої, Молю вас, благаю! (“І мертвим, і живим…” )

Объяснение:

Answer 2

Тема туги за Україною є однією з ключових у творчості Тараса Шевченка. У його поезії відображаються постійна пам'ять про рідну землю, тяга до волі та незалежності народу, а також біль за страждання України та її героїв. Відчуття туги й незадоволення станом справ українського народу втілені у багатьох віршах Шевченка.

Один із найяскравіших прикладів такого поетичного мотиву – вірш "Заповіт". У ньому Шевченко виражає свою надію на майбутнє України та закликає нащадків боротися за свободу і проголошує свою вічну тугу за рідною землею:

"Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій."

У цих рядках ми бачимо, як поет виражає бажання бути похованим на рідній Україні, навіть після смерті. Це свідчить про його нерозривний зв'язок з батьківщиною та бажання залишитися часткою її історії.

Шевченко також відображає мотив туги за Україною в поезії "Сон", де він згадує рідну землю та пригадує про минулі часи:

"Але як гляну на могилу,
В краї мені присягнути:
Віддам останок моїх сил
І умерти за неї люто."

Ці рядки є свідченням незгасної туги Шевченка за Україною, його готовності пролити кров за її свободу.

Також вірш "І мертвим, і живим…" є важливим прикладом мотиву туги за Україною. У ньому Шевченко згадує гер