Question

Гарна та святкова кінцівка-проовження до твору "Климко" Г.Тютюнник.Будь ласка поскоріше

Answer 1

Климко отямився, ледь-ледь відкрив очі і побачив, що поруч із ним сидять: Зульфат, дід Гареєв та Наталя Миколаївна. В очах Климка все пливло, і він відчував сильний біль у правій частині грудей. З очей Наталі Миколаївни покотилися гарячі сльози, вона обережно погладила Климка по голові. З годом рана на груді хлопця загоїлась, але там залишився шрам. Він завжди буде нагадувати Кимкові про минуле.

Ось вже минуло 2 роки. Климко, як нічого не було, сидів біля вікна нової хати і згадував минуле. Він пригадав усе, що з ним відбулося. А найбільше він згадував свого дядька Кирила і тітку Марину. Климко піднявся зі стільця, дістав дядькову діжурку, сумно поглянув на неї і поклав у шафу. Потім хлопець вирішив написати листа тітці Марині: ''Люба тітонько Марино, це я, Климко. Я сподіваюся, що ви пам`ятаєте мене. Зі мною все добре. Живу я гарно, у новому дерев`яному будинку разом із Зульфатом, його дідусем, моєю вчителькою та її двохрічною донькою. Я дуже хочу дізнатися, як живеться Вам. Сподіваюся, що ми скоро зустрінемось...'' В цей час до кімнати зайшов Зульфат і покликав Климка до столу, бо вже був час снідати

Answer 2

Климко був заслуженим героєм села. Всі його шанували і поважали за його чесність, мужність та розуміння. Але одного разу, коли на село напав злий ворог, Климко вирішив допомогти своїм співвітчизникам.

Він зібрав усіх сильних і відважних чоловіків із села, а також деяких друзів із сусідніх сіл. Разом вони билися з ворогами день і ніч, не давали їм ні хвилини спокою. Коли здавалося, що справа програна, Климко відважно ведучи своїх людей, брав на себе найбільші ризики та вигравав бої.

Нарешті, після тривалої війни, Климко та його команда перемогли ворогів та звільнили своє село від небезпеки. Весь народ зібрався на центральній площі, щоб віддати належну шану Климкові та його команді. Село було прикрашене квітами, на ринку горіли вогні, а народ співав та танцював.

Климко був дуже зворушений від цього свята. Він почував себе надзвичайно гордим за те, що міг допомогти своєму народу. Він подякував усім, хто брав участь у війні, та вручив найбільші нагороди тим, хто проявив велику відвагу.

У цю ніч, Климко зі своєю сім'єю та близькими друзями зібрався біля вогнища на відкритому повітрі. Вони співали пісні, танцювали, жартували та насолоджувалися цією святковою атмосферою. Кожен був щасливим та вдячним за те, що вони мали одне одного та що їхнє село знов