Question

Чуєш... Ти чекай мене, Над усе чекай, Коли смуток огорне, Жовтий дощ стіка... І в спекотну каламуть, В заметіль, у сніг, Коли інших вже не ждуть, Вже й забувши їх... І коли листів нема Із далечини... Інші вже не ждуть дарма — Стомлені вони... Повернуся, тільки жди І не зич добра Тим, хто каже: «Далі йди, Вже забуть пора»... Хай повірять мати й син, Що нема мене. Друзі втішаться отим «Було й промине»... Сядуть в коло при вогні І ковтнуть вина На помин душі. Та ні, Ти чекай одна. Ти чеканням повернеш Із смертельних лав. «Поталанило. Еге ж!» — Скаже, хто не ждав. Не дано збагнути їм В літо вогняне, Як чеканням ти своїм Вберегла мене. Як вцілів я, вижив як, Знаємо без слів. Просто ти чекала так, Як ніхто не вмів. За допомогою яких художніх засобів у перекладі передано внутрішній стан ліричного героя? Які художні деталі визначають його настрій?

Answer 1

Завдяки епітетам("жовтий дощ", "стомлені вони", "смертельні лави", "літо вогняне"), порівнянням("ти чекала так, як ніхто не вмів", "над усе чекай"), метафорам("смуток огорне") у творі передано внутрішній стан ліричного героя.  Його настрій визначають такі деталі: звертання("Чуєш..."), інтонація при читанні. У вірші чітко визначена тема кохання та захисту Батьківщини. Ліричний герой з ніжністю вдячний тій, яка його так довго чекала.

Answer 2

Цей вірш наповнений багатьма художніми засобами, що допомагають передати внутрішній стан ліричного героя. Основними з них є:

1. Антитеза: у вірші постійно зіставляються протилежні образи і стани (наприклад, "спекотна каламуть" та "заметіль", "дарма" та "стомлені").

2. Метафора: у вірші зустрічається багато образів, що символізують стан героя (наприклад, "смуток", "жовтий дощ", "забувши").

3. Парадокс: він виражається у зіставленні протилежних станів, коли, з одного боку, інші вже не ждуть, а з іншого – герой закликає до чекання.

4. Епіфора: це повторення слів в кінці рядків (наприклад, "не ждуть", "вже забувши їх"), яке підкреслює настрій героя.

5. Риторичні запитання: такі запитання, на які очевидно немає відповіді, допомагають підсилити емоційну складову вірша та показати внутрішній конфлікт героя.

У вірші є багато деталей, які визначають настрій ліричного героя. Він відчуває смуток і тугу за кимось, на кого може сподіватися в будь-яких умовах. Він закликає до чекання, що вказує на його віру в те, що доля знову зведе його з цією людиною. Герой знає, що багато людей йому вже не чекають, але він не здається і продовжує сподіватися на повернення.