Вопрос задан 26.03.2021 в 04:42. Предмет Українська література. Спрашивает Кувычко Богдан.

Тематика історичних пісень та дум. Ответьте пожалуйста

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Юрьева Юлия.

Ответ:

Объяснение:

Мистецтво пробудження піснею в слухача спогадів про минуле і донесення цим до нього певної ідеї виникло в глибокій давнині. Згадки про історичні пісні щедро розсипані в творах римських і середньовічних авторів. Найдавніший текст історичної пісні, який дійшов до нас, – фрагмент пісні про перемогу франкського короля Хлотаря II (613–629) над саксами. Про розуміння франкською елітою значення історичних пісень свідчить указ короля франків Карла Великого про їх збирання та записування.

12–13 ст. – епоха розквіту рицарських пісень у Франції та Іспанії; тогочасні історичні пісні стали основою літературного героїчного епосу ("Пісня про Нібелунгів", "Пісня про мого Сіда", Едда тощо). Давньоруські джерела донесли до нас імена співців Митуси та Бояна. Генеза історичної української пісні тісно пов'язана з давніми плачами й голосіннями, традиціями колядування[1].

В історичних піснях часто оспівуються безіменні герої, але їхня діяльність пов'язана з конкретним історичним періодом. Поява історичних пісень є наслідком розвитку історичної свідомості народу і його художнього мислення. Вони з'явились у XV столітті, в період боротьби українського народу проти турецько-татарських загарбників, увібравши традиції героїчного епосу Київської Русі та українських дум. Відмінність між ними В. Антонович і М. Драгоманов бачили в тому, що історичні пісні – "загальнонародна, а не лише кобзарська форма поезії". Як й історичні думи, історична пісня є зразком епічного жанру, але вони відрізняються від дум формою – насамперед чіткою, упорядкованою, лаконічною строфою. В думах широко застосовуються речитатив з елементами імпровізації і схильність до бардівського виконання, а в історичній пісні перевага віддається мелодійності й правильним, здебільшого дво- і чотирирядковим строфам та колективному виконанню. Ще однією особливістю пісні є лаконізм, чітка музична ритміка, перевага ліричного елементу над епічним[1].

Назву «історичні пісні» вперше ввів в українську фольклористику Микола Гоголь у середині XIX століття.

Історичні пісні відтворюють найголовнішу рису народних героїв — готовність іти на самопожертву заради громадянського добра.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Історичні пісні та думи - це музичні твори, які розповідають про історичні події, людей та культуру певної епохи. Ці твори часто відображають національну ідентичність і культурну спадщину народу, що їх створював.

У різних країнах та народів існує велика кількість історичних пісень та дум, які охоплюють різні періоди історії. Наприклад, в Україні дуже популярні думи та пісні про Козаків, про події ХІІ-ХІІІ століть та про національно-визвольну боротьбу. У Шотландії ірландії, традиційні пісні та думи розповідають про Кельтську історію та війни, а в Японії історичні пісні часто пов'язані з самураями та релігійними традиціями.

Історичні пісні та думи можуть мати різну форму від балад і епосу до співанок та гімнів. Їхні тексти можуть бути написані на різних мовах і відображати різні точки зору на ті чи інші історичні події. Такі пісні та думи допомагають зберегти історичну пам'ять та культурну спадщину народу, що їх створював, і дають можливість насолоджуватися відчуттям історичної належності та національної гордості.

0 4

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос