Question

Пожалуйста напишите мне на завтра очень нужно просто там где можно било засмеяться вітька + галя

Answer 1

Пожалуйста потом можете на мой вопрос ответить ))))

Ой ти, перше кохання!..

Сьогодні субота. Теплий зоряний вечір. Набігавшись за день, Вітька Горобець стомлено сидить на колоді біля свого двору і неуважно слухає свого секунданта. Федько Котигорошко вже вкотре намагається оптимістично запевнити Горобця:

— Ти його з ходу клацнеш!..

— А якщо він мене?..— Вітька задумується.

— Тоді для тебе все найгірше вже буде позаду,— зітхає в темряві секундант.— Тільки носа не вішай. Он дід Свирид каже, що двічі не вмирати, а раз — не минувати.— Секундант зневажливо спльовує і по-філософському закінчує: — Всі ми колись помремо!..

— Фе-е-дько-о-о! — зненацька лунає на вулиці.— Де ти, бісів сину? Біжи кабакової каші їсти, бо батько тобі дасть!

— Мені пора,— зводиться Федько, підтягуючи штани.— На жаль, я не можу з тобою провести останню ніч. А ти в цю ніч не спи.

— Чо-чого це? — удає спокійного Вітька.

— Так належить,— розводить Котигорошко руками.— Я читав у романах. Перед дуеллю герой мусить усю ніч ходити по хаті і думати про даму свого серця.

— Фе-е-дько-о-о! — рознеслося знову по вулиці. — Та вже каша захолонула!..

— Іду-у-у! — кричить Федько і на ходу тисне Вітьці руку.— До ранку! Нікому ні слова!..

Вітька, залишившись сам, зітхає... Може, це остання його ніч? Може, завтра лежатиме він біля ставка з простреленими грудьми і над ним у жалобі схилятимуться три плакучі верби?.. Ех, ліпше не думати таке проти ночі... Та все ж він стає у позу і з пафосом,— а це значить, що на все горло,— декламує, дивлячись на зорі:

Answer 2

Привет, Витька и Галя!

Я хочу поделиться с вами небольшой историей, чтобы вы могли насладиться некоторыми забавными моментами. Надеюсь, она сможет поднять вам настроение.

Итак, в один прекрасный день Витька и Галя решили отправиться в поход в горы. Они подготовили все необходимое, собрали палатку, спальные мешки, еду и отправились на природу.

Когда они приехали и разбили палатку, Витька сказал: "Галя, я пойду поискать дрова для костра, а ты приготовь ужин". Галя согласилась и стала готовить.

Витька в это время отправился в лес в поисках дров. Он пробрался через густые кусты и наконец нашел большую деревянную ветку. Но чтобы ее оторвать, ему понадобилась помощь. Витька решил позвать на помощь Галю.

"Галя, приди сюда! Мне нужна твоя помощь!" - крикнул Витька.

Галя подошла к нему и увидела, что он держит огромную ветку. Она начала тянуть за один конец, а Витька - за другой. Они потянули так сильно, что оба рухнули назад и оказались в луже.

Витька и Галя были полностью покрыты грязью и смотрели друг на друга с испачканными лицами. Вместо того чтобы расстроиться, они начали смеяться над собой и своей неудачной попыткой снять ветку.

"Вот это называется настоящий приключенческий поход!" - сказал Витька с улыбкой.

"Да, действительно, нам никогда не бывает скучно!" - ответила Галя.

Смеясь, они вернулись к палатке, чтобы переодеться и продолжить приготовления к ужину. Весь остаток похода Витька и Галя провели весело и радостно, всегда находя повод для смеха.

Надеюсь, эта история добавила вам улыбки и позитива! Желаю вам замечательного времени вместе и еще больше забавных приключений в будущем!