Question

Твір на тему Рідна Україна світ природи

Answer 1

Ми живемо на четвертому поверсі. Вікна нашої квартири виходять у двір, що густо засаджений тополями. Більшість тополь старі, посаджені після війни. Усім гарні ці тополі, але на початку літа вони завдають багато незручностей. Пух від них проникає навіть до кімнати, залітає в під’їзди, а земля немов пухнатим снігом покривається. Ми з хлопчиками любимо підносити запалений сірник до білих пухнатих острівців з тополиного пуху і спостерігати, як вогненні змійки, злегка потріскуючи, пожирають білизну. Одна тополя торкалася гілками вікна моєї кімнати. Примітна вона була тим, що на її стовбурі багато років знаходилася шпаківня. Дерево росло, і разом з ним вона піднімалася угору, немов кабіна ліфта. Пройшли роки, і шпаківня виявилася на рівні вікна моєї кімнати. Я бачив, як будиночок заселяли шпаки, як вони сварилися, я знав, коли вони відлітали, а взимку в їхнє житло нерідко залітали горобці. Може, їх туди вабила цікавість — хотілося довідатися, які, мов, шпаки. А може, горобців заганяла в дерев’яний будиночок холоднеча. Як би там не було, але й узимку, і влітку тополя слугувала притулком різним птахам. На її товстих гілках поважно сиділи ворони, а голуби так воркотали ранками, що не давали спати. Ця тополя була немов членом нашої родини. Відкриєш вікно — її подих проникає до кімнати; улітку її пух забивається в різні куточки квартири. А восени жовте листя засипало підвіконня, його ми знаходили і під шифоньєром, і під письмовим столом. Прокидаючись, я казав тополі: «Доброго ранку!», бажав спокійної ночі. Словом, ми дружили.

 

Але час невблаганно руйнував дерево: обсипалася кора, після сильного вітру одна з товстих гілок обломилася і з гуркотом упала на землю. Багато гілок навесні вже не покривалися листям. І ось одного разу у двір приїхала бригада робітників, які спиляли дерево. Здавалося, ми осиротіли. Перед вікном утворилася порожнеча, кімната стала незвично світлою, але в ній мені було незатишно, я почував себе самотнім, хоча всі мої домашні знаходилися поруч.

 

Я зі смутком згадував пташиний будиночок напроти мого вікна, його мешканців, що уже ніколи в ньому не оселяться. Від шпаківні залишилися одні уламки, які незабаром забрали разом зі спиляним деревом.

 

На сімейній раді ми вирішили зробити шпаківню і прикріпити її до тополі, що набирає силу, недалеко від нашого під’їзду.

 

«Цікаво, за скільки років підніметься шпаківня до рівня нашого поверху?» — цікавлюся я в тата. «Побачимо, — каже він. — У дерев, як і в людей, свій вік. Наше життя важко уявити без зелених друзів».

 

Answer 2

Рідна Україна: Світ Природи

У країні, яку називаю своєю рідною, природа розпускає свої чарівні крила. Україна - це країна величезної різноманітності, де гори й моря, ліси й поля зливаються в єдине прекрасне сузір'я. Цей світ природи є джерелом великої краси та натхнення для всіх, хто має щастя народитися на цій землі.

Гляньмо на українські Карпати, де височенні гори піднімаються до небес, а ріки течуть шумлячими струмками. Кожна пора року має свою чарівну палітру кольорів: весна зеленить гірські нахилі, літо дарує барвисті квіти та сонячні дні, осінь обгортає ліси золотистими відтінками, а зима вкриває все сніговим ковпаком. Тут, серед гірських пейзажів, живуть рідкісні тварини, такі як козулі, ведмеді та леопарди.

Наша Україна має також прекрасне узбережжя Чорного та Азовського морів. Пісок білосніжний, а вода тепла й ласкава. Тут зустрічаються різноманітні морські тварини, такі як дельфіни, качури та черепахи. Морський бриз несе запах солі й свободи, і його доторк відчувається на шкірі, насичуючи душу відчуттям миру та гармонії.

Не можна забувати про безмежні степи й поля України, де золоті колоски хитаються на вітрі. Тут ширяє безкраї простори, а небо сповнене зорями, які створюють св