Вопрос задан 18.02.2021 в 19:10. Предмет Українська література. Спрашивает Филиппова Ульяна.

Скласти казку "Якби хмаринка з'їла сонечко "

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Малая Ирина.
Маленька хмаринка подорожувала собі небом, розглядала що кураєвиди, але їй було дуже сумно , тому що вона була зовсім самісінька. Летить летить вона і бачить: велика зграя птахів подорожує.Підлетіла хмаринка до них і каже:
-Мені так самотньо можна я до вас приєднаюсь?
-Ні, - відказали пташки - ти не така як ми ти повільно літаєш і не будеш за нами встигати
Поплакала поплакала хмакинка і полетіла дальше. Зустпіла іншу зграю птахів і помітила що вони інші за попередніх: ті були маленькими, а ці красиві великі."Можливо вони приймуть мене до себе" подумала хмаринка і полетіла до них:
- Мені так самотньо можна я до вас приєднаюсь?
- Ні ми летимо дуже далеко і нікого з собою ні беремо,-відповіли їй.
Довго довго плакала хмаринка і в решті решт зникла.Ось такою була її подорож 
0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Жила-була хмаринка в небесах, пухнаста й біла, як вата. Вона дружно розсипала дощик на землю і робила людям приємно. Хмаринка мріяла бути найкращою у своєму роді, але їй завжди не вистачало чогось.

Одного яскравого літнього дня, коли сонечко висіло на небі в усій своїй красі, хмаринка вирішила зробити собі велике диво. Вона вирішила з'їсти сонечко, щоб стати найсильнішою і найяскравішою хмаркою на небі.

Вона розтягнула свої пухнасті ватні руки і помічна відлетіла високо вгору. З кожною секундою вона все ближче наближалася до сонця. Але коли вона була зовсім близько, щось сталося. Вона відчула велику спеку і злякалася.

"Але ж як же мені з'їсти сонечко, якщо воно таке гаряче?" - подумала хмаринка. Вона усвідомила, що її мрія була неможливою. Засмутися і повернутися на своє місце вона не могла, бо дуже сильно втомилася.

Сонечко побачило хмаринку і розуміло, що та сподівалася на щось неможливе. Воно посміхнулося і почало спускатися нижче, щоб зігріти хмаринку своїми променями.

"Моя маленька хмаринко, ти не повинна ховатися від мене," - сказало сонечко. "Ти прекрасна сама по собі, ти допомагаєш ростити квіти та зелень. Кожна хмаринка має своє власне призначення на небі. Не засмучуйся, але роби те, чого вмієш найкраще."

Хмаринка почула слова сонечка і зрозуміла, що вона м

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос