Question

Есе на тему : Підтримайте,або спростуйте думку: Чи варно лісти в чужу думку ,чи усе-таки потрібно стояти осторонь чужих проблем?

Answer 1

Знаєте, закоханість дійсно не багато засліплює. Ви бачите, тільки те, що хочете бачити, чуєте ТЕЛЬКОМ то, що хочете чути. У будь-якому випадку за своє життя відповідаєте тільки Ви, і жити повинні, знову таки своїм життям, а не життям ваших порадників. Так коли проходить, закоханість приходить спокійна любов, вам багато чого відкриється того, що було не видно на першій стадії відносин. Чи зможете ви зберегти потім репетность відносин, говорити на мові любові залежить від Вас. І яка б небила енергетичний сильно Ваша мама, життя Ваша, і приймати рішення Вам, але ... воно повинно бути добре продуманим. Познайомтесь ближче, дізнайтеся наскільки збігаються ваші погляди на життя, відносини, дітей, чого ви разом хочете домогтися. Якщо ви бачите, що ви різні, ваші погляди відрізняються, попросіть близьких допомогти забути Його. Якщо ви близькі по духу, по поглядах, по цілям, пробуйте будувати відносини і в дальнейше міцну сім'ю.
В БУДЬ-ЯКОМУ РАЗІ СЛУШАЙТЕ ПОРАДИ, ПРИНИМАЙТЕ РІШЕННЯ, І після прийняття НІ ЯКИХ РАД І ТОЧКА.

Все залежить від того наскільки чітко вони можуть сформулювати своє невдоволення вашим вибором

Вам варто з ними поговорити, можливо вони з боку бачать ті речі, які закохана людина просто не помічає.

Якщо ж все таки їх невдоволення зводиться до небажання ділити вас з ким то то тоді не звертайте на їх слова уваги, і будуйте своє щастя А вони як люблячі люди, з часом приймуть ваш вибір.

Answer 2

I will try to answer your question in detail. Here is an essay on the topic: Support or refute the opinion: Is it worth getting into someone else's mind, or is it better to stay away from other people's problems?

The question of whether to interfere in other people's affairs or to remain indifferent is not a new one. People have different opinions on this issue, depending on their personal values, beliefs, and experiences. Some people think that it is important to help others, to show empathy and compassion, to share their thoughts and feelings, to give advice and support. Others believe that it is better to mind one's own business, to respect the privacy and autonomy of others, to avoid conflicts and misunderstandings, to focus on one's own goals and interests.

I think that both points of view have some merit, but they also have some drawbacks. On the one hand, getting involved in someone else's mind can be beneficial for both parties. It can help to create a bond of trust and friendship, to understand each other better, to learn from different perspectives, to solve problems together, to enrich one's life with new experiences and emotions. On the other hand, getting involved in someone else's mind can also be harmful for both parties. It can lead to unwanted interference, to violation of boundaries, to imposition of values, to manipulation and exploitation, to resentment and hostility, to loss of identity and self-esteem.

Therefore, I think that the best approach is to find a balance between these two extremes. To get into someone else's mind, but not too deeply. To offer help, but not to impose it. To listen, but not to judge. To share, but not to intrude. To care, but not to control. To respect, but not to fear. To be interested, but not to be obsessed. To be involved, but not to be dependent.

In conclusion, I would say that getting into someone else's mind can be both good and bad, depending on how and why we do it. We should be careful not to cross the line between being helpful and being intrusive, between being curious and being nosy, between being friendly and being clingy. We should also be aware of our own motives and needs, and not use others as a means to an end, or as a way to escape from our own problems. We should remember that every person is a unique individual, with their own thoughts, feelings, opinions, and preferences, and that we should respect and appreciate them as such.