Question

Скласти легенду про зорі

Answer 1

Давним-давно, коли на планеті ще не було людей, владика Землі Гор закохався в царівну неба Елю. Він побачив її, коли вона проїжджала по небу на колісниці. Це була тендітна білявка з синіми очима. Вона ніби пливла по небу, даруючи свою усмішку світові. На превеликий жаль, кохання було не взаємним. Гор страждав і кожної миті хотів бачити свою кохану. Та вночі небо було темне і царівну не було видно. Тоді він вирішив, що прикрасить небо золотими і срібними ліхтариками. Він взяв ліхтарики і запустив їх в небо. Ліхтарики світилися, освітлюючи все навкруги. Тепер Гор міг бачити свою Елю і вночі.

Пройшли часи, і ліхтарики перетворилися на зорі, які світилися вночі і не гасли, ніби нагадуючи про незгасиме кохання Гора до Елі.

Пояснення:

Answer 2

Зорі – це божественне світло на небесній сфері, яке завжди зачаровувало людей своєю загадковістю та красою. Існують численні легенди та міфи різних народів про походження зірок, які відображають різноманітні культурні перекази.

Уявімо легенду про появу зірок:

У давні часи, коли світ був ще молодим і небо виглядало як величезна чорна тканина, повна таємниць, був божественний митець на ім'я Астрея. Він був майстром у створенні найкрасивіших речей, які завжди зачаровували і богів, і людей.

Астрея жив у глибокій горі, де він мав свою власну майстерню. Його головне бажання було подарувати світу щось неймовірне, що вразило б всіх. Одного разу, він взяв у руки найкращі матеріали - краплю роси, промінь сонця і шматочок місячного проміння.

Витворивши майстерної краси кульки зі своїх матеріалів, Астрея відправився на небеса, щоб виконати свою мрію. Він розгорнув свій витвір і почав укладати зірки на величезному полотні неба. Кожна кулька засяяла своїм унікальним сяйвом, створюючи мозаїку світла на чорному небі.

Протягом довгих ночей Астрея працював, вкладаючи свої витвори на небо, поки не засмагла його майстерня від сонячного світла, що відображалося від його творінь. Його робота була завершена, а небо наповнилося кришталевими кулями - зірками, що розсипалися по небесній сфері.

Люди та боги, бачачи це диво, захоплено дивувалися та вдивлялися в цю неймовірну красу, яка освітлювала нічне небо. Відтоді, кожна зірка стала символом чогось великого та загадкового, історії або пам'яті про когось важливого.

Таким чином, Астрея, божественний митець, залишив у спадок всесвітній диво - зірки, що дотепер вражають своєю красою й надихають нас мріяти та прагнути небесної гармонії.