Question

Твір-мініатюра Наша далека й близька історія Народ,допожіть дуже треба виручіть!!!(

Answer 1

Красу природи я бачу в кожному її явищі. З приходом нової пори року я відкриваю для себе якісь її особливості, які притаманні лише цій порі. І тому мені б хотілося зупинитися на кожній з них.Почну з зими, бо саме зима відкриває двері в новий рік. Зима приваблює мене білим, пухнастим снігом, який сяючим килимом укриває землю. Якщо пильно приглядатися до снігу, то можна помітити, що він увесь зітканий з безлічі сніжинок. Вони мають надзвичайно красиву тонку форму і здаються мені справжнім витвором мистецтва. Дерева взимку вкриті срібним інеєм, наче в білому вбранні. На вікнах мороз малює чарівні візерунки, дивлячись на які я ніби поринаю в казку. Узагалі зима нагадує мені щось казкове, чарівне, незвичайне.За зимою йде весна. З приходом весни пробуджується вся природа, ніби від глибокого, зачарованого, зимового сну. Весна приносить із собою запашне, свіже повітря. Так пахне повітря лише весною. На деревах з’являються блискучі, липкі бруньки, а на деяких деревах вони звисають, ніби сережки. З гаю прилітають птахи, приносячи із собою веселий гомін та щебетання. З землі починає пробиватися молодесенька, соковита, яскраво-зелена травичка, з’являються перші квіти. Незабаром бруньки перетворюються на молоді листочки ніжно-зеленого кольору, які виблискують на сонечку, ніби вкриті лаком. Мені подобається стежити за перетвореннями природи, які починаються весною.Далі йде літо, яке приносить із собою теплий вітер буйне цвітіння всього рослинного світу. Куди не кинеш оком, усюди посміхаються різнокольорові квіти. Дерева вже вкриті буйним листям, яке шелестить під подихами вітру й створює приємну тінь. Улітку я завжди їду до моря, любуюся його безкраїм простором, го синьою, сяючою поверхнею, слухаю шум прибою.За літом приходить золотава осінь. Усе навколо раптом змінює колір. Дерева з зелених перетворюються в жовто-багряні, рожеві, червоні й золоті. Листя золотим дощем спадає під ноги, м’яко застеляє собою землю, шелестить тихим смутком. Починає плакати сіре небо дрібним дощиком. Птахи відлітають у вирій.Кожна пора року по-своєму прекрасна, тому я бачу красу природи ввесь рік.

Answer 2

Наша далека й близька історія

Уявіть собі, що ви опиняєтеся в маленькому селі, де час зупинився. Вузькі вулички, старі будинки, які зберегли свою колоритну архітектуру, та доброзичливі місцеві жителі, які з радістю приймають гостей. Це саме те місце, де вирушили наші предки, створюючи нашу далеку й близьку історію.

Вирушивши на пошуки своїх коренів, я відправився у цей село, щоб розпитати місцевих жителів про минуле. Першим моїм співрозмовником став старий дідусь, який сидів на лавці біля церкви. Він розповів мені про те, як він виростав у сім'ї селян, які працювали на землі, які були їхніми предками. Він розповів про те, як вони боролися за виживання, про те, як вони виховували своїх дітей і передавали їм свої знання та цінності.

Заходячи в один з будинків, я натрапив на стареньку жінку, яка розповіла мені про те, як її родина пережила війну. Вона розповіла про те, як вони ховались від бомбардувань, як їм доводилося голодувати, але як вони все життя намагалися зберегти надію та оптимізм.

Прогулюючись по селу, я зустрівся з молодою жінкою, яка розповіла про своє життя в сучасному селі. Вона розповіла про те, як вони з чоловіком вирішили залишити велике місто і переїхати сюди, щоб зайнятися сільським господарством. Вона розповіла про те, як вони вирощують органічні продукти та дбають про екологічну чистоту свого села.

Кожна з цих розповідей стала кристалічним відображенням нашої далекої й близької історії. Вони показали, як наші предки пройшли скрізь - війни, голод, переїзди, зміни у суспільстві. Але вони також показали, як ми, їхні нащадки, продовжуємо цю історію, шукаючи своє місце у світі, зберігаючи та передаючи цінності, які ми отримали від них.

Таким чином, наша далека й близька історія - це сукупність долей, які переплелись у часі та просторі. Вона нагадує нам про наші корені, про те, хто ми є і звідки ми прийшли. Це історія, яка формує нашу ідентичність та вказує нам шлях у майбутнє. Тому давайте берегти історію, розповідати її нащадкам і допомагати їм знайти своє місце у цьому світі.