Вопрос задан 11.05.2019 в 04:44. Предмет Українська мова. Спрашивает Троїцький Артемий.

розповідь у науковому стилі про дієприслівник. Швидко!!!!

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Андриянов Богдан.

Дієприслівник-це особлива незмінна форма дієслава, що позначає додаткову дію або стан, яка супроводить іншу, головну.

У речені дієприслівник ЗАВЖДИ виступає обставиною.

Дієприслівники відповідають на питання ЩО РОБЛЯЧИ?Наприклад:кажучи та ЩО ЗРОБИВШИ? Наприклад: намалювавши...

Дієприслівник має ознаки дієслова(час і вид) та прислівника(незмінність, залежність від дієслова-присудка, значення обставини)

Дієприслівник не має закінчення.

У кінці дієприслівників після Ч, Ш завжди пишуть літеру И..

Дієприслівник із залежними від нього словами називають дієприслівниковим хворотом.

Дієприслівниковий зворот завжди є обставиною.

На письмі дієприслівниковий зворот завжди виділяють комою або комами незалежно від його місця в реченні.

В усному мовлені дієприслівниковий зворот виділяють паузами.

Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів учи ючи ачи ячи, а доконаного виду утворюються від основи неозначеної форми дієслова за допомогою суфіксів вши, ши..

Не з дієприслівниками пишуть окремо. Наприклад не почувши, не зробивши..

Разом з не пишуться тільки дієприслівники, утворені від дієслів, які не вживаються без не...Наприклад нененавидячи

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Дієприслівник - це частка мови, яка поєднує в собі ознаки дієслова та прислівника. Він виконує функцію характеризації дії або стану. У науковому стилі, дієприслівники використовуються для точного опису подій і процесів.

Дієприслівник утворюється шляхом додавання закінчення "-о" до основи дієслова. Наприклад, дієслово "читати" утворює дієприслівник "читаючо". Цей дієприслівник показує, що дія читання відбувається одночасно з дією, що описується головним дієсловом.

Дієприслівники можуть виконувати різні функції у реченні. Вони можуть бути частиною присудка, як у реченні "Вона читаючо поглянула на годинник", де дієприслівник "читаючо" вказує на спосіб, яким вона поглянула на годинник. Вони також можуть бути вжиті як обставина, як у реченні "Закінчивши роботу, він пішов додому", де дієприслівник "закінчивши" показує, що дія піти додому відбулася після закінчення роботи.

Дієприслівники використовуються для збагачення мовлення, роблять його більш точним і виразним. Вони дозволяють передати специфічні деталі і нюанси дії, що описується. Наприклад, замість сказати "Вона писала" можна сказати "Вона писала швидко", що передає інформацію про те, як саме вона писала.

У науковому стилі, дієприслівники допомагають створювати точні та об'єктивні описи процесів та подій. Вони дозволяють уникнути надмірної суб'єктивності і невизначеності у мовленні. Наприклад, у науковій розповіді про експеримент можна сказати: "Проводячи дослідження, вчений окулярно спостерігав за змінами у речовині", де дієприслівник "проводячи" передає інформацію про те, що дослідження проводилося одночасно з спостереженнями.

Отже, дієприслівник - це частка мови, яка допомагає точно описати дію або стан. Використовуючи дієприслівники, ми можемо зробити мовлення більш виразним, точним і об'єктивним, особливо в науковому стилі.

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Українська мова

Последние заданные вопросы в категории Українська мова

Задать вопрос