Question

Записати текст, розставляючи потрібні розділові знаки. Підкреслити відокремлені обставини. Давно-давно колись в одному з наших наддніпрянських сіл жила дівчина на ім'я Марійка. Багато хлопців сохли за нею намагаючись привернути її увагу. Якось пішла Марійка до Дніпра сіла в батьків човен та й попливла на Хортицю. Перепливла зійшла на берег острова й почала рвати квіти на вінок. Аж раптом відчула, що на неї дивиться молодий рибалка. Зустрілися молодята очима — і навіки полюбилися. Марійка стояла випустивши квіти з рук і чекала. Може хоч слово скаже чарівний незнайомець... Але він мовчав. А по якійсь хвилі підійшов до неї нагнувся підняв упущені квіти і усміхаючись віддав їх дівчині. І ніжно-ніжно подивився на неї знову промовчавши. Отак вони того разу й розійшлися не сказавши одне одному жодного слова. Аж згодом Марійка пливучи на Хортицю до свого милого задумалася засумувала й не помітила, що бистрина несе її човна на скелі, між якими вирувала й пінилася вода (3 нар. оповідання).

Answer 1

Давно-давно, колись в одному з наших наддніпрянських сіл жила дівчина на ім'я Марійка. Багато хлопців сохли за нею, намагаючись привернути її увагу.
Якось пішла Марійка до Дніпра, сіла в батьків човен та й попливла на Хортицю. Перепливла, зійшла на берег острова й почала рвати квіти на вінок. Аж раптом відчула, що на неї дивиться молодий рибалка. Зустрілися молодята очима — і навіки полюбилися.
Марійка стояла, випустивши квіти з рук, і чекала. Може, хоч слово скаже чарівний незнайомець... Але він мовчав. А по якійсь хвилі підійшов до неї, нагнувся, підняв упущені квіти, і, усміхаючись, віддав їх дівчині. І ніжно-ніжно подивився на неї, знову промовчавши. Отак вони того разу й розійшлися, не сказавши одне одному жодного слова.
Аж згодом Марійка, пливучи на Хортицю до свого милого, задумалася, засумувала й не помітила, що бистрина несе її човна на скелі, між якими вирувала й пінилася вода.

Але обставину так підкреслюємо _._._._._.

Answer 2

Давно-давно колись в одному з наших наддніпрянських сіл жила дівчина на ім'я Марійка. Багато хлопців сохли за нею, намагаючись привернути її увагу.

Подорбаність на Хортиці

Якось пішла Марійка до Дніпра, сіла в батьків човен та й попливла на Хортицю. Перепливла, зійшла на берег острова і почала рвати квіти на вінок. Аж раптом відчула, що на неї дивиться молодий рибалка. Зустрілися молодята очима — і навіки полюбилися. Марійка стояла, випустивши квіти з рук і чекала. Може хоч слово скаже чарівний незнайомець... Але він мовчав. А по якійсь хвилі підійшов до неї, нагнувся, підняв упущені квіти і, усміхаючись, віддав їх дівчині. І ніжно-ніжно подивився на неї, знову промовчавши. Отак вони того разу й розійшлися, не сказавши одне одному жодного слова.

Втрата на Хортиці

Аж згодом Марійка, пливучи на Хортицю до свого милого, задумалася, засумувала й не помітила, що бистрина несе її човна на скелі, між якими вирувала й пінилася вода.

Цей уривок є з народного оповідання і розповідає про зустріч Марійки з молодим рибалкою на Хортиці. Їхнє спілкування відбувається без слів, але виразно передається мовою очей і жестів. Ця історія відображає магію першої зустрічі та моменту, коли двоє людей полюбляють одне одного без потреби у словах.