Question

***ПОТРІБНО НАПИСАТИ ПРОДОВЖЕННЯ ДО ЦЬОГО ТВОРУ*** ЧАРІВНЕ МІСЦЕ Безлюдний берег здавався таким, як і колись в дитинстві, як часом бачив він у снах, в кучерявих верболозах, що подеку­ди припадали до води, купаючи в Пслі свої зелені чуби. А далі вигрівались піщані висипи, немов вибілені сонцем полотна, на яких подекуди виднілися підбіл і зелена рута. Зелений острів. Так здавна люди звали мальовниче урочи­ще в межиріччі Псла і Хортиці, омите з трьох боків голубою течією. Коли ж навесні вся ця оболонь заливалася повінню, тоді вона була схожа на своєрідне море, в якому купалися дере­ва, неначе зелені вітрила шаланд.Усі довколишні луки залиті водою, і тільки в середині травня ріки увіходили в свої береги. Та й тоді, щоб потрапити сюди, треба було переплисти на човні або перейти вбрід кілька рукавів і старих річищ. Тихе чарівне місце. Трохи далі від Псла над розплесканими озерцями й затоками росли тополі, осичина, вільхи, берези й дуби. Де-не-де темною стіною здіймалися зарості вільшини, а на ній плівся білястий хміль і розливав довкіл ніжні пахощі. І докоряв собі Береговець, що малював іноді казна-що, вига­дував неіснуюче. Або ще й гірше: крутився в щоденній суєті суєт, марнував час... І, може, від того не знав радоста й щастя творчості. БУДУ ДУЖЕ ВДЯЧНА!!! 2-4 АБЗАЦІВ БУДЕ ДОСТАТНЬО... НАПЕРЕД ДЯКУЮ!!!

Answer 1

Це місце завжди було чарівним для мене. Навіть, побачивши десь неочікувано лише назву Псел, мої думки ринули в дитинство. Відразу згадувалось, як я босим бігав по берегу річки.
І, ось, сьогодні, я стою і спостерігаю за тим, що відбувається тут. Нічого не змінилося за стільки років. Міста розвиваються, шумлять, а тут все так, як і колись. Спокійні люди прогулюються вулицями, нікуди не поспішаючи. Старенькі діди і далі випасають худобу і спостерігають за тою могутньою рікою.
Весняна повінь вже минула і на берегах річки з'являється перша травичка. Але тварини не дають їй вирости - відразу вискубують її. для мене, це найчарівніше місце в світі і хочу завжди сюди повертатися!

Answer 2

Чарівне місце на безлюдному березі

Безлюдний берег, який здавався таким, як і колись у дитинстві, був мальовничим урочищем, розташованим в межиріччі річок Псло і Хортиця. Це місце було омите з трьох боків голубою течією, і його звали "Зелений острів". Тут можна було побачити піщані висипи, немов вибілені сонцем полотна, на яких виднілися підбіл і зелена рута. Зелені верболози, що припадали до води, купали свої зелені чуби в Пслі. Це місце було також відоме своїми піщаними пляжами, де можна було відпочити та насолодитися природою.

Природа та краса місця

Трохи далі від Псла, над розплесканими озерцями й затоками, росли тополі, осичина, вільхи, берези й дуби. Тут можна було побачити зарості вільшини, на якій плівся білястий хміль і розливав довколишні ніжні пахощі. Це місце було спокійним і чарівним, і саме тут Береговець, місцевий мешканець, малював іноді казна-що та вигадував неіснуюче. Однак, він також проводив багато часу в щоденній суєті, що може бути причиною його незадоволеності та відсутності радості й щастя творчості.

Враження та значення місця

Це чарівне місце на безлюдному березі викликало незабутні враження у відвідувачів. Воно було мальовничим і спокійним, де можна було насолодитися природою та знайти внутрішній спокій. Люди, які відвідували це місце, могли знайти в ньому відпочинок та натхнення. Воно було своєрідним урочищем, де природа та краса поєднувалися, створюючи неповторну атмосферу.

Заключення

Чарівне місце на безлюдному березі було мальовничим урочищем, омитим з трьох боків голубою течією. Воно приваблювало відвідувачів своєю природою та красою, де можна було знайти спокій та натхнення. Це місце викликало незабутні враження та малювало картини уяви. Однак, воно також нагадувало про необхідність знайти баланс між суєтою та творчістю, щоб знайти радість і щастя