Question

Твір розповідного характеру про виконання автором улюбленої справи в художньому стилі

Answer 1

Моя улюблена справа- читати. Байдуже що: книжки, журнали, газети, статті з інтернету. Мабуть всю світову інформацію я отримую не очима або вухами, а за допомогою літер, які складаються в слова, потім в речення і тексти. Моя уява заповнює однобарвне буденне життя фантастичними подіями та небаченими кольорами. Я захоплююся книжковими героями, разом з ними плачу та сміюсь, люблю і ненавиджу. Виникає таке відчуття, ніби у мене багато нових знайомих, і всім я дуже потрібна.
Візьміть у руки стару газету або книгу, вдихніть аромат часу. Можливо їх читали ваші батьки, їх переживання назавжди залишились на цих сторінках, стали спогадами. Так само ті книжки, які прочитаєте ви, стануть вашими спогадами. Неважливо, гарні ці спогади чи печальні, головне – вони ваші, особисті. Будь-яка щира ємоція – це цеглинка у ваш культурний розвиток, сходинка до взаєморозуміння зі світом.
Крім того читання непомітно поповнює словниковий запас, допомагає вживати правильно вирази, тренує увагу і пам`ять. Також покращуються знання з граматики, бо наш розум на рівні підсвідомості фіксує вірне написання речень та текстів. Начитаній людині комфортно в будь-якій компанії, завжди є що розповісти та зацікавити співбесідників.
Мені дуже подобається читати, і я бачу в цій потребі багато плюсів: розважаючись,отримую нові знання, підвищую свій культурний рівень, роблю внесок в своє майбутнє. Загалом, відчувати себе освіченою людиною – не останнє задоволення в цому світі!

Answer 2

Одного теплого літнього дня, коли сонце високо стояло на небі, я вирішив зануритися у світ своєї улюбленої справи – малювання. Відчуття веселощів та невпинної творчості вже наповнили мою душу задовго до того, як я взяв пензель у руки.

Затишна кімната, освітлена сонячними променями, стала моїм улюбленим куточком. На полиці стояла склянка з водою, поруч із нею – палітра з яскравими фарбами, що свідчило про незабутню подорож до світу кольору та форми. Мій стіл був увесь у розписах, покритий плямами фарб, що створювали своєрідну мозаїку на білому папері.

Почавши, я поринув у світ фантазії та натхнення. Перші мазки пензлем були як сповідь моєї душі, вони відображали почуття та емоції, що лунали всередині мене. Час зупинився, або, можливо, плив неспішно, підлаштовуючись під ритм моїх думок.

Колір за колором, деталь за деталлю – мій твір набирав форми й образів. Він оживав перед моїми очима, наче створений не мною, а переданий мені з вищого світу творчості. Час втрачав свій звичайний хід, а я занурювався все глибше та глибше у власний творчий процес.

І ось, після годин майстерної роботи, коли вже сонце засідало за обрієм горизонту, мій твір був завершений. Він став відображенням не лише моїх умінь, але й почуттів, які жили у мені у той час. Його кольори лунали мелодією щастя та гармонії, а кожна лінія розповідала свою унікальну історію.

Задоволений результатом своєї праці, я відчував радість і вдячність за можливість виразити себе через мистецтво. Це була не просто моя улюблена справа – це було щось більше, щось, що дарувало мені внутрішню гармонію та спокій.