Question

Мне надо рассказ про дятла на украинском)) Короткий такой)))И пожалуйста быстрее

Answer 1

 В наших лісах водиться дятел строкатий великий. Це осілий птах, але взимку може кочувати в пошуках їжі. Навесні у дятла з"являються пташенята, яких батьки годують комахами і личинками не більше місяця. Дятлів в наших лісах небагато, тому вони потребують охорони.

Answer 2

Колись-то, на недосяжній вітці високо в гіллі, жив собі дятел. Його звали Василько. Він був незвичайно кольоровим дятлом з яскравим червоним оперенням і чорними плямами. Василько мав гострі дзьоб та сильні крила, які дозволяли йому пересуватися швидко і легко серед дерев.

Василько був найкращим дятлом в усьому лісі. Він вмів дзьобати дупла в деревах, щоб знайти смачні комахи та черв'яків. Коли Василько дзьобав, його удари по дереву стукалися так гучно, що всі мешканці лісу відразу знаходили його місцезнаходження. Це було його спеціальне уміння, яке робило його унікальним серед інших птахів.

Одного разу, під час прогулянки лісом, Василько почув дзьобання свого друга - Володимира, який був також дятлом. Володимир був меншим і ніжнішим, але завжди був радий зустрітися з Васильком. Вони завжди змагалися, хто з них зможе дзьобати найбільше дупел на дереві.

"Привіт, Васильку!" - привітав Володимир.

"Привіт, Володимире! Як справи?" - запитав Василько.

"Чудово! Я знайшов нове дерево з багатьма комахами. Хочеш приєднатися до мене?" - запропонував Володимир.

"Звичайно! Я завжди готовий до доброї їжі!" - відповів Василько з посмішкою.

Вони разом полетіли до нового дерева і почали дзьобати дупла. Василько був дуже спритним і швидко знайшов смачні комахи. Володимир також старанно працював, але його дзьобання було трохи повільніше.

Після кількох годин напруженої роботи, Василько та Володимир вирішили відпочити. Вони сіли на гілку і голосно співали пташиними піснями. Їх голоси лунали по всьому лісу, радуючи усіх мешканців.

Після короткого відпочинку, друзі розлетілись по своїх справах, обіцяючи зустрітися знову наступного разу. Вони знали, що завжди можуть розраховувати один на одного і разом знаходити найсмачнішу їжу.

І так, Василько і Володимир продовжували свої пригоди в лісі, допомагаючи один одному і насолоджуючись красою навколишнього світу.