Question

Продовжити казку.Радісно знати, що залишив щось добре на землі Настала зима. Закружляли в повітрі легенькі сніжинки. Тихенько спустилися на землю та й думають: - Як тихо, спокійно і затишно тут! Будемо жити роки. Сплять, дрімають, пригорнувшись одна до одної, слухають зимову пісеньку. Та ось...

Answer 1

Та ось солнце присвiтило , снiжинки прокинулись i зрозумiли, що iм пора забиратися на другi мiста та села

Answer 2

Та ось солнце присвітило, сніжинки прокинулись і зрозуміли, що їм пора збиратися на другі міста та села.

Answer 3

Жили-були веселі сніжинки, які раділи, що залишили щось добре на землі. Настала зима, і вони почали закружлятися в повітрі, спускаючись тихенько на землю. Поклавшися на землю, вони роздумували: "Як тихо, спокійно і затишно тут! Будемо жити роки." Вони сплять, дрімають, пригорнувшись одна до одної, слухаючи зимову пісеньку.

Та ось, посеред зимового поля, вони побачили заметену хатину. Захоплені цим відкриттям, сніжинки вирішили підкреслити красу цього місця своєю особливою магією. Вони почали танцювати навколо хатини, і від їхнього веселого гомону замета стала розтановуватися, а з хатини здійнявся димок.

Хазяйка хатини, старенька бабуся почула цей шепіт, вийшла на подвір'я і побачила, як сніжинки роблять її хату ще гарнішою. Вона посміхнулася і запросила сніжинок усередину на гарячий чай та смачний пиріг.

Сніжинки стали гостями бабусіної хати, і разом вони проводили довгі зимові вечори, слухаючи оповідання про минулі часи та ділилися власними пригодами. Таким чином, вони знайшли нових друзів у цій заметеній хатині, де час розтановувався сповільнено, а затишок огортав усіх, хто переступав поріг цього особливого місця.