Вопрос задан 29.04.2019 в 11:31. Предмет Українська мова. Спрашивает Стромов Алексей.

Скласти оповідання з діалогом,,Розмова з краплею води''

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Мишанова Арина.
Ранок. Небо блакитне-блакитне, сонечко сонно протирає оченята і встає...
Катеринка теж сонно потягнулась в ліжечку. Вдягнувшись, вона вийшла на вулицю. І, - о диво! - побачила на травичці багато крапельок.
- Що це? - здивувалась дівчинка, підійшовши до травички.
- Ми - крапельки!
- Ого!
- Так-так! Ми вміємо розмовляти!
- Як у вас справи?
- Добре! А тебе дівчинко як звати?
- Катеринка.
Так ще довго говорила Катеринка з крапелькою.
0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Звісно, я можу створити цікаве оповідання з діалогом "Розмова з краплею води". Ви готові почути цю незвичайну історію?

---

"Розмова з краплею води"

Вітряний день весняного тижня приніс до маленького села надзвичайну подію. Люди почали зауважувати, що кожного ранку на одному з листяних дерев у центрі села з'являється крапля води, яка розмовляє з усіма, хто заходить поблизу. Це було щось неймовірне, але жителі села швидко звикли до цього дива, і скоро кожен хотів почути, що має сказати ця крапля води.

Одного разу, молода дівчина на ім'я Ліліана підійшла до того дерева, де зазвичай з'являлася крапля. Вона поглянула на краплю води і сказала: "Привіт, як ти себе почуваєш сьогодні?"

Крапля води заспокоїно відповіла: "Я відчуваю себе спокійно, але трохи сумно. Я бачу, як люди поспішають мимо мене, не помічаючи моєї краси та магії. Чому вони не зупиняються, щоб помилуватися мене?"

Ліліана посміхнулася і сказала: "Мабуть, вони просто не розуміють, наскільки ти особлива. Ти принесла стільки радості та життєвої сили у це село, але не кожен може це помітити."

Крапля води здивовано запитала: "Чому ти вирішила зупинитися, щоб поговорити зі мною?"

Ліліана відповіла: "Тому що я вірю, що кожна річ має свою власну душу, свою власну історію. І я хочу почути твою історію, навіть якщо ти лише крапля води."

Ця розмова з краплею води змусила всіх жителів села замислитися про красу й магію природи, яку вони часто проґавляли у поспіху свого повсякденного життя. З того дня вони більше не проходили повз краплю води, не помічаючи її. Вони вчились бачити красу в найпростіших речах і відчувати магію, яка оточує їх щодня.

---

Сподіваюся, що ця історія вас зацікавила! Я завжди

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Українська мова

Последние заданные вопросы в категории Українська мова

Задать вопрос