Question

Твір-мініатюра про осінній ранок

Answer 1

Осінній ранок настає повільно. Лежачи в ліжку, я спостерігаю, як у вікні поступово розгоряється ранкове світло. Воно бліде та неяскраве, не те, що влітку. Влітку сонячні промені так і б'ють у вікно. А тут не зрозумієш, розвиднілось вже чи ні.Хмарно осіннім ранком. А ще холодно. Якщо опівдні може пригріти сонечко, то вранці точно не помилишся з визначенням пори року. Осінь є осінь: вона зустрічає вогкістю, мерзлякуватістю, вітрами.Але сьогоднішній ранок тихий. Тільки листя тремтить на дереві за вікном. Воно ще зелене, але без яскравого сонячного світла здається блідим. Такого ранку всі кольори на вулиці стають неяскраві. У цьому є своя краса, я розумію. Немає зайвої строкатості, наприклад. Але особисто мені таке не дуже подобається.Починаєш цінувати домашній затишок та теплу ковдру, з-під якої не хочеться вилазити. Моя мама обожнює на вихідних відлежуватися в ліжку з самого ранку, під теплим пледом. Не тому, що вона лінива, а тому, що їй так затишно. Такий ось осінній відпочинок для дорослих. Я, наприклад, все одно в ліжку не втримаюсь! Мені хочеться на вулицю погуляти, побігати. А вона заварює каву, додає туди молоко та ставить ноутбук на коліна.Але сьогодні п'ятниця - треба йти до школи. Повітря на вулиці холодне, чисте та свіже. Воно бадьорить та дає сили. За це я люблю осінь. Хочеться прямо вдихати її!Над головою кричать зграї птахів, а взагалі природа мовчить. Чути тільки шум міста. Але я не сумую осіннім ранком. Я йду до школи, а там мої друзі. У школі шумно та весело, доки, звичайно, всі не посідали за парти.