Question

Твір заблукали в лісі

Answer 1

Минулого літа ми з моєю двоюрідною сестрою Оленою їздили відпочивати до бабусі в село. Це не перша наша поїздка сюди, тому ми з радістю чекали зустрічі з бабусею і дідусем. Приїхавши в село, ми встигали не тільки допомагати бабусі, але й досхочу купатися, засмагати, ходили в ліс по гриби-ягоди. 
Як-то Олена сказала мені, що завтра у бабусі день народження. Сестра запропонувала подарувати незвичайний подарунок - великий суничний пиріг. Випічку вона взяла на себе, а за ягодами ми домовилися відправитися раніше вранці. 
На наступний день, ледь розвиднілося, ми потихеньку зібралися і пішли до лісу. Близький до села ліс був нам знайомий досить 
добре, тому ми не боялися заблукати без провідника. Однак, збираючи ягоди, ми про все забули, намагаючись набрати як можна більше. Та й суниця попадалася велика, солодка, запашна - мимо не пройдеш! Коли сонце піднялося високо, наші кошики і бидончик були заповнені вщерть. Місця ж навколо виявилися зовсім незнайомі. Ми вирішили піти у зворотний бік, але все одно не могли дізнатися околиці. 
Ми з Оленою вже порядком втомилися, але жартували і підбадьорювали одне одного. І раптом нам назустріч із заростей малинника вийшов дядя Ваня, наш знайомий. Він пояснив, що ми зробили гак і вже майже вийшли лісу, але з іншого боку села. Так закінчилася наша пригода. А пиріг вдався на славу, і бабуся була дуже задоволена нашим подарунком

Answer 2

Загубитись у лісі – це складна й водночас захоплююча пригода, яка вимагає від людини не лише фізичної витривалості, а й розумових зусиль, вміння долати труднощі. Сама ідея заблукати в лісі може бути захоплюючою для багатьох пригодників, але не завжди закінчується успішно.

Пригадую, як я сам одного разу відправився на прогулянку у ліс з наміром знайти місце для відпочинку та знайомства з природою. Початок був досить легким, полянки та узбіччя дороги були обсаджені хвойними та листяними деревами, що заспокоювало душу. Пройшовши у ковтку наближались до середини лісу, я почав сумніватися, чи оберу правильний шлях назад. Але кошти зворотного шляху були не до кінця ясні, тому я вирішив продовжувати свою подорож.

Час швидко минав, а мені навколо кругом все більше ставало здається невідомим та чужим. Тропинки перетиналися одна з одною, дерева вже не здалися такими гостинними, а гамір лісу набув кимось загадковим та зловісним. Я почав уважніше оглядати навколишність, але нічого, що було б вказівкою на вихід з лісу, я не побачив.

Тут я вдруге був змушений зупинитися та осмислити свої дії. Чи не заблукати в лісі – життєве правило для всіх, хто збирається на таку подорож. Але, як виявилося, вдачі та знань про виживання у дикій природі мені явно не вистачило.

Заблукати в лісі - це значить потрапити у світ відповідальності за свої вчинки та вибори. Тут не обійтися без особливих розумових якостей: здатність аналізувати ситуацію, приймати рішення та діяти швидко та відповідально.

Дивлячись на навколишній ліс, я зрозумів, що намагатися знайти вихід самостійно буде безрезультатним. Тому я вирішив спробувати знайти прихисток та розвести вогнище, щоб не замерзнути в холодному лісі. Способи виживання в лісі мають свої особливості, його було важливо врахувати, щоб не пошкодити природу. Знайшовши відповідний місце для вогнища та побудовавши намет для захисту від холоду, я зміг трохи відпочити та проаналізувати свою ситуацію.

Наступного ранку я розпочав пошуки дороги назад. Згадав техніки орієнтування за сонцем та зірками, а також пристосуваннями, які можуть допомогти знайти вернуться додому. Вражаючі природні видовища допомагали зосередитися та забути про втому.

Після тривалих пошуків, старання та надзвичайної зосередженості я знайшов вихід з лісу. Посміхнувшись самому собі та відчуваючи величезне задоволення, я повернувся до цивілізації, де мене чекали люблячі люди та безпечні умови.

Цей твір про мою подорож у ліс вчив мене цінувати природу та шанувати її. Він навчив мене, що потрібно бути пильними та обачливими при вирушенні в такий непередбачуваний шлях.