Question

скласты казку як щедра горобына пидгодовуе пташок

Answer 1

   Що це за гамір надворі? Невже знову пташки бавляться в пухнастому сніжку? Так, і дійсно, маленькі та прудкі вони літають навипередки з вітром та сніговієм, над садком у пошуках поживи.

    У  дворі  нашого будинку росте горобина. Давно вона росте, гордлива ті іноді журлива  красуня, з солодким червоним намистом. Кожної зими сніжок ніжно додає до її намиста, срібний свій оксамит. Я  навіть не пам"ятаю коли її там  ще не було. Стара вона та розлога. Ніби царівна усьго саду. Останнім часом до неї часто прилітають маленькі друзі - птахи. Щось щебечуть, звеселяють її, розказують про свої пригоди...

   Ось і сьогодні стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким  деревом.

- Люба горобино, як ми вдячні тобі, що в золоті осені ти не забула про нас і приберегла  свої ягідки, наше улюблене ласування.

-Так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках, струшуючи маленькі сніжинки.

-Ні, це не ви мені дякувати повинні, а я вам - ніжним голосочком відповіла садова царівна. -Якби не ви, мої маленькі, весною гусінь поїла б мої ніжні листочки, пахучий цвіт би осипався і не було б ягідок. Так я й стояла б в зажурі весь час.

-Та ми ж друзі! І завжди будемо допомагати  один -одному! Ти для нас, як матінка- годувальниця, ми ніколи не забудемо твоєї щедросі - весело зачиркали пташеки. - Тепер жодного дня більше не буде, коли б ти журилася. Завжди прилітатимемо ми, твої помічники й розрадники.

Answer 2

Звісно, я з радістю допоможу вам створити казку про щедру горобину, яка годує пташок.

---

Казка "Щедра горобина"

Жила-була в далекому лісі велика горобина, яка була відома своєю щедрістю. Її гілки завжди були наповнені соковитими червоними ягодами, а її листя шелестіло від весняного вітру. Горобина була не тільки красивою, але і мудрою.

Одного разу, коли наставла зима, а сніг вкривав землю своєю білою ковдрою, пташки лісу знайшлися без жодної їжі. Маленькі пернаті друзі шукали годівниці, але вона була порожня. Тоді вони вирішили звернутися за порадою до мудрої горобини.

Горобина вислухала сумніви пташок і вирішила взяти справу в свої "руки". Вона розкинула свої гілки, на яких ще трималися кілька ягід, що не впали на землю. Горобина подарувала їх пташкам та сказала:

"Мої маленькі друзі, не сумуйте. Ось моє щедре дарування вам. Нехай ці ягоди будуть вашим смачним обідом і допоможуть вам пережити холодну зиму."

Пташки були вражені такою добротою. Вони подякували горобині та взяли ягоди. Кожен кришталевий краплинка відливаючий зі своїми крильцями благословення, пташки смакували щедрі дари горобини.

З того часу горобина завжди віддавала свої ягоди пташкам у найсуворіші дні зими. Її щедрість стала прикладом для інших рослин у лісі, і всі вони почали подібатися до горобини.

І так, завдяки мудрості та щедрості горобини, пташки в лісі ніколи не знали голоду, а кожна пора року принесла для них нові радості і смаколики.

---

Сподіваюся, що ця казка вам сподобалася!