Вопрос задан 20.02.2019 в 07:12. Предмет Українська мова. Спрашивает Левшуков Дмитрий.

Що таке речення пж допоможіть

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Елфимов Ярослав.
Речення - це группа слів, які зв'язанні за смислом і мають закінчену думку.
0 0
Отвечает Мельник Іван.
Речення — граматична конструкція, побудована з одного чи кількох слівпевної мови, яка становить окрему, відносно незалежну думку; це значеннєве, граматичне і інтонаційне ціле, що виражає якусь думку в відношенні її до дійсності (предикативність, створена категоріями модальності, часу й особи) одним словом чи сполукою слів.

В українській мові основою типового речення є підмет у його зв'язку зприсудком (Учень читає, так званенепоширене речення), навколо яких згуртовуються у поширеному реченні його другорядні члени: означення й прикладки в групі підмета, та додатки і обставини в групі присудка (Білявий учень-шестикласник уважно читає при столі книжку). На вираз синтаксичних і значеннєвих стосунків слова речення перебувають поміж собою у зовнішньо-формальних зв'язках підрядності (за традицією шкільної граматики, так званіпогодження, — узгодження, керування,прилягання й тяжіння) або сурядності(поміж однорідними членами речення:Учні й студенти читають і вчаться).

Окремі слова й словосполучення можуть інтонаційно до певної міри виділятися зі складу речення як його супровідні та постпозитивні уточнювальні члени (звертання, відокремлені члени речення — прикметниковий, дієприкметниковий і дієприслівниковий звороти, вставні і вставлені та модальні слова). Внутрішні відношення поміж членами речення підрядного зв'язку поділяють на: апозитивні (між іменником і прикладкою), предикативні (між підметом і присудком), об'єктивні (між присудком і додатком), атрибутивні (між іменником і йогоозначенням) та обставинні (між присудком тощо і обставинами). Де граматичний центр речення складений з одного головного члена речення, співвідносного з підметом чи присудком, там речення одночленне — безприсудкове чи безпідметове: номінативне або називне (Ніч), безособове (Світає. Його шкода. Бути бурі. Ліс вітром повалило), узагальнено-особове (Всієї роботи не переробиш) чи неозначено-особове (Просять курити). Як еквіваленти речення можуть виступати однослівні й багатослівні вислови, модальні слова й частки, що виступають як речення на тлі певного контексту або обстановки ( — Невже? — Егеж. — Ого!). Вони, як і неповні та незакінчені речення та приєднувальні конструкції, характеризують зокрема діалогічну й розмовну мову, як також побудовані на ній (або на оповіді персонажа) жанри красного письменства. Два й більше речень можуть поєднуватися зв'язком сурядна умовлена різними властивостями мовних явищ. У своїй основі суб'єкт — предикандум, єдиний предикандум одномісного предиката або один з предикандумів багатомісного предиката. Специфічною для суб'єкта є функція теми, яка зводить єдиний предикандум одномісного предиката й один з предикандумів багатомісного предиката в ранг головного члена речення разом з присудком (предикатом).

Проблемним є також визначення обставин як членів речення. Це стосується обставин типу «весело», «холодно», «яскравіше». Визначаючи предикати, вони актуалізують їх значення, вказуючи на властиву їм ознаку. С. Д. Кацнельсон називає ці лексеми не обставинами, а атрибутами, констатуючи, що "такі атрибути не завжди співвіднесені з предметним іменем, але й тоді, коли предмет — не ім'я наявне, вони відносяться до них через предикат. Обставини відрізняються від інших членів речення тим, що до складу речення вони входять на правах «вкраплення». Прямого відношення до внутрішньої структури речення вони не мають і від валентності предикати не залежать. Виконуючи певну функцію, вони характеризують все речення, а не окремий його член.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Речення: Визначення та Пояснення

Речення - це граматична одиниця, що складається зі слова чи групи слів, яка виражає певну думку, поняття або інформацію. Речення має певну структуру, включаючи суб'єкт, присудок та можливі обставини. В англійській мові речення зазвичай закінчуються крапкою, питальним або окличним знаком.

Основні риси речення: - Суб'єкт: Це основний "головний" елемент речення, про який йдеться в пропозиції. - Присудок: Це частина речення, яка вказує на дію, стан або відношення до суб'єкта. - Обставини: Це додаткові елементи, які можуть вказувати на час, місце, спосіб, причину тощо.

Приклади речень: 1. "Сонце світить яскраво." - У цьому реченні "Сонце" є суб'єктом, "світить" - присудком. 2. "Чи ви підеш на прогулянку?" - Це питальне речення, оскільки містить питальне слово "Чи" та знак питання. 3. "Ура! Ми перемогли!" - Це окличне речення, оскільки містить знак оклику "Ура".

Речення використовується для вираження думок, ідей, запитань та комунікації загалом. Вивчення структури речень є важливою частиною вивчення будь-якої мови.

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Українська мова

Последние заданные вопросы в категории Українська мова

Задать вопрос