Question

Можна переказ про козу маньку потрібно вже дякую зараннє

Answer 1

Іноді вона не жувала, а лежала, підібгавши ноги, і, вгледівши кривдників, одверталася чи навіть заплющувала очі й удавала, що спить. Тоді навіть найвправнішим передражнювачам не вдавалося витягнути з неї ні звуку. Хлопці, розсердившися на таку неувагу, кричали: «Мань-ка! Манька!» - і показували язики. Почувши своє ім’я, тварина трохи здригалась і швидко обдивлялася весь гурт, а далі знов заплющувала очі й усі подальші спроби викликати її зацікавленість зневажала.Увечері, у постелі, я уявляв козу саму обіч дороги в місячному сяйві і в цілковитій тиші. Я розумів, що в неї десь має бути хазяїн, який забирає її на ніч додому,— та все одно серце мені щеміло. І ось одного такого вечора я вирішив визволити козу з рабства.Коли до мене зайшли друзі, щоб разом іти на річку, план визволення кози був уже готовий. Пройшовши з усіма півдороги, я сказав, що забув удома надувний рятівний круг, без якого мені купатися не дозволялося. При свідках я одв’язувати козу не хотів, боячись, що цей мій душевний порух викличе кепкування товаришів.Я побіг додому, вхопив свій рятівний круг і пішов назад, наперед тішачись і вимальовуючи в уяві вдячні погляди приреченої на постійне кружляння навколо свого кілочка безсловесної тварини.Вона і уявити не могла, яка приємна несподіванка на неї чекає. Коза не змінила своєї набутої життєвим досвідом поведінки і тоді, коли я підійшов упритул. Тепер я розумію: вона була набагато хитріша за мене й не така вже зобиджена долею, як уявлялося мені — довірливому й наївному.Підтримуючи однією рукою круг, щоб він не зсунувся, я другою спробував розв’язати вузол на кілку — до кози наближатись я побоювався. Потім здогадався, що вирвати його із землі буде значно простіше.

Answer 2

Звичайно, з радістю перекажу історію про козу Маньку. Манька була звичайною козою, яка жила на фермі разом з іншими тваринами. Вона мала гарну білу шерсть і гостру бородку. Манька була дуже спокійною та дружелюбною козою, і всі фермери любили її.

Одного разу, коли Манька паслася на полі, вона помітила маленьку дівчинку, яка сиділа на траві і плакала. Манька підійшла до неї і почала облизувати її обличчя, намагаючись заспокоїти її. Дівчинка почала сміятися і обійняла Маньку.

Відтоді Манька і дівчинка стали нерозлучними друзями.