Question

Твір на тему: Зима. Використовуючи такі односкладні називні речення: Ліс. Дерево. Річка. Озеро. Сніги. Морози.

Answer 1

"Зимовий Ліс"
Як чудово на прогулянці в зимовому лісі!
Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється.
Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.
Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.
Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь.
У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку.
Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка.
Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.

Answer 2

Зима - чарівна пора року, коли природа перетворюється на справжню казку. Ліс, засипаний снігами, виглядає як казковий краєвид з книжок. Дерева, покриті сніжною шапкою, стоять велично та гідно серед зимового пейзажу.

Річка, замерзла і покрита кригами, виглядає так, наче час зупинився. Лише крижані валуни, що виступають над поверхнею, свідчать про те, що тут колись текла жива вода.

Озеро, як і річка, застигло у спокої. Його поверхня покрита товстим шаром льоду. Лише деякі тріщини на поверхні льоду розповідають про те, що під ним таїться живе життя.

Сніги, що випали на землю, створюють м'яку ковдру, яка покриває все навколо. Він блукає у повітрі, відкриваючи нові горизонти для дитячої уяви.

Морози, що обповзають все, заморожують повітря і перетворюють його на крижану скульптуру. Вітер, що заметує сніг, грає з ним, створюючи неймовірні сніжинки, які тануть, коли до них доторкається сонце.

Це лише деякі з чудес, які приносить зима. Кожна односкладна назва - ліс, дерево, річка, озеро, сніги, морози - має своє неповторне значення і вражає своєю красою. Зима - це час, коли природа відпочиває, але в той же час вона наповнена силами й енергією, готовою прокинутися на весну.